Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет

«У країні панують хаос та анархія, життя, безпека і права людей, особливо на південному сході та в Криму, — під загрозою. Під впливом західних країн здійснюється відкритий терор і насильство, люди переслідуються за політичними та мовними ознаками.

У зв’язку з цим звертаюся до Президента Росії В. В. Путіна з проханням використати Збройні Сили Російської Федерації для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності та захисту населення України»[968].

Згодом анексію Криму підтримав екс-прем’єр Азаров, який заявив, що цей регіон історично не був частиною України[969].

На початку лютого 2014 року в Харкові було створено «Український фронт», символом якого стала помаранчево-чорна «георгіївська стрічка» і який мав стати організаційним оформленням для сил Антимайдану. Голова Харківської облдержадміністрації Добкін заявив на установчому з’їзді організації в Харкові: «За 70 років в Україні з’являється новий Український фронт[970], який наче спадкоємець буде визволяти нашу землю за прикладом наших дідів і прадідів, як у далекі сорокові роки». У з’їзді «Українського фронту», призначеному на 22 лютого, мали взяти участь голови ОДА зі східної та південної України, які б оголосили про створення нової автономної територіальної одиниці. Після втечі з Києва Янукович спочатку прибув до Харкова, де мав «скликати збори депутатів усіх рівнів Південно-Східного та Кримського регіонів, щоб повторити сценарій створення у 2004 році Південно-Східної Української Автономної Республіки». Цей план провалився, позаяк наступного дня Януковича вже не було у місті[971]. Вимога «Українського фронту» про запрошення російських військ в Україну також пролунала з посиланням на необхідність «захисту російськомовних громадян» від «фашистів». Події на місцях випередили ці плани через стрімкий розпад режиму Януковича після кривавих убивств протестуючих на Євромайдані.

План проведення конгресу «Українського фронту» так і не втілився після того, як Михайло Добкін повідомив Януковичу, що не може гарантувати його безпеку, оскільки ситуація з нею у місті погіршилася і місцеві еліти почали евакуювати свої сім’ї. Вийшовши з Харківського палацу спорту, юні футбольні фанати з Харкова, Дніпропетровська та Полтави, які перебували в агресивному настрої після бійні на Євромайдані, прорвали лінію дружинників у приміщенні, де збирався з’їзд. Зачитавши на телебаченні звернення, де йшлося про «бандитизм, вандалізм і державний переворот», Янукович намагався вилетіти до Москви на своєму приватному реактивному літаку «Сокіл», проте йому перешкодили. Разом зі своїм ближчим оточенням він приїхав до Донецька, де зустрівся з олігархом Ахметовим, який порадив йому піти у відставку, а потім вирушив до Криму[972].