Чужинець на чужій землі
- Автор: Хайнлайн Роберт Энсон
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-0090-6
- Переводчик: Ганна Литвиненко
- Жанр: Социально-философская фантастика
Электронная книга - «Чужинець на чужій землі». Краткое содержание книги:
Відправлення космічного корабля «Чемпіон» назад, до Рідної планети, констатували без коментарів, спостерігаючи за тим, як дивне пташеня повертають додому — лише через це і більше ні через що, оскільки до того моменту, коли можна буде плідно ґрокнути результати, повинен був минути якийсь час. Двадцять три людини, котрих залишили на Марсі, успішно давали собі раду зі смертоносним для незахищеної людини середовищем, — а проте не таким важким, як, наприклад, у Вільному Штаті Антарктика. Один з них відділився від тіла через невідому хворобу, яку іноді називають великим горем, а часом — ностальгією. Старійшини вшанували зранений дух і відправили його назад, туди, де він мав би зцілитися; в усьому, крім цього, марсіани дали терранцям спокій.
На Землі вибух сусідньої зірки не помітили взагалі: людські астрономи все ще були обмежені швидкістю світла. Людина з Марса, що був ненадовго знову з'явився у випусках новин, згодом зовсім зник з екранів. Лідер меншості у Сенаті Федерації вимагав «сміливого, нового підходу» до взаємопов'язаних проблем перенаселення та недоїдання у Південно-Східній Азії, що почалися зі збільшення потреб у цільовій допомозі сім'ям з більш ніж п'ятьма дітьми. Місіс Персі Б. С. Соучек подала позов проти наглядачів Графства міста Лос-Анджелес за смерть свого улюбленого пуделя Піддла, що трапилася впродовж п'ятиденного періоду карантину. Синтія Дачес оголосила, що збирається завести Ідеальну Дитину від науково обраного донора й так само ідеальної сурогатної матері, щойно ціла команда експертів закінчить вираховувати точний момент запліднення, — щоб бути впевненими, що дивовижна дитина буде генієм водночас у музиці, мистецтві та вмінні керувати державою і що місіс Синтія (за допомогою гормонального лікування) зможе вигодовувати її сама. Вона заявила перед пресою про фізіологічні переваги грудного вигодовування та дозволила — чи навіть наполягла, — щоб журналісти зробили фотографії, котрі підтверджували б той факт, що вона фізично обдарована для такого щасливого обов'язку, — хоча її звичайні публічні фотографії і так ніколи не залишалися без уваги.
Верховний Єпископ Дігбі назвав її вавилонською блудницею та заборонив усім фостерітам брати у цьому участь — і як донорам, і як сурогатним матерям. Цитували й висловлювання Еліс Дуглас: «Поки я не знаю міс Дачес особисто й не можу їй допомогти, але я захоплююся нею. Її сміливий приклад мусить надихнути матерів з усього світу».
Джубал Гаршоу випадково побачив одне з її фото та супутню йому історію в журналі, який у його домі залишив хтось із відвідувачів. Він посміявся з неї та почепив на допису оголошень на кухні, — а потім помітив (як і очікував), що довго вона там не протрималася, і це знову його розсмішило.
Цього тижня він мав небагато приводів для сміху: світ підійшов до нього занадто близько. Досить скоро після того, як стало зрозуміло, що ця історія закінчилася і що Гаршоу не має наміру розказувати щось нове, журналісти перестали турбувати Майка і родину Гаршоу. Проте тисячі людей, які не мали ніякого стосунку до новинного бізнесу, не забули про Майка. Дуглас чесно намагався забезпечити Майкові приватність; солдати з С. С. тепер патрулювали огорожу Гаршоу, а їхнє авто кружляло над маєтком, зупиняючи будь-яку машину, що намагалася приземлитися на його території. Проте Гаршоу обурювала сама необхідність мати охорону.
Охоронці не впускали людей; проте на пошту, а також на телефонні дзвінки це не впливало. Проблему з телефоном Джубал вирішив, змінивши номер і переадресовуючи всі дзвінки оператору, якому дали вкрай обмежений перелік людей, на чиї дзвінки Гаршоу міг відповісти; до того ж більшість часу він тримав апарат у будинку в режимі «відмови та запису».
Зате пошта приходила завжди.
Спочатку Гаршоу сказав Джилл, що це — проблема Майка. Хлопець рано чи пізно мусить подорослішати; він міг почати з отримування пошти... А Джилл могла б допомогти йому порадами.
— Але не турбуйте мене цим; мені вистачає проблем із власного поштою!
Але Джубал не міг чітко дотримуватися свого рішення: було надто багато деталей, про які Джилл просто не знала.
Лише відсортувати пошту за категоріями вже було головним болем. Спочатку Джубал намагався це вирішити, зателефонувавши до місцевого поштового відділення (безрезультатно), а потім — до Бредлі, який досягнув певного успіху, лише спустивши до місцевого поштового відділення «пропозицію» згори; після цього пошта Майка надходила пакетами першого, другого, третього та четвертого класів а пошта для усіх інших — окремим пакунком.