Рекламне бюро пана Кочека

— Дякую, я не маю звички пити спиртне вдень. — Синьйор Мачареллі манірно вклонився і пішов.

Він подзвонив другого дня точно у визначений час і попросив ще два-три дні для остаточної відповіді.

Того ж дня, увечері, вийшовши з Лізою з готелю, Василь побачив «батька» і не встиг опам'ятатися, як той помахав рукою, щось гукнув і швидко підійшов до них, немов дивуючись і радіючи випадковій зустрічі з давнім знайомим.

— Ось уже третю годину стовбичу на вулиці, чекаючи на вас, — сказав він, понизивши голос.

— Ви б зайшли до нас у номер. — Василь одразу ж помітив, що «батько» не зовсім вичуняв після хвороби.

— Я думав, що незручно так просто завітати до вас у готель. Ви, любі діти, повинні знати, що Женева стала центром світового шпигунства ще з часів першої світової війни і лишається такою і досі. Тут роєм рояться розвідники всякої масті та рангів, тож обережність не завадить. Я майже певен, що за тобою стежить якщо не п'ять пар очей, то чотири напевне. Вони багато б дали, щоб довідатися, які переговори веде цей американець з представником італійської нафтової компанії!

— Ви й це знаєте? — здивувався Василь.

— Ну, голубе, якщо я не знатиму таких простих речей, то гріш мені ціна в базарний день!.. Добре, не будемо більше говорити про це. Зайдімо краще в якесь малолюдне кафе, повечеряємо, побалакаємо — там ніхто не заважатиме, — запропонував «батько» і повів Василя з Лізою в кафе недалеко від Палацу націй, де звичайно збиралися журналісти.

Сіли за мармуровий. столик, «батько» замовив розкішну вечерю і дві пляшки дорогого вина. Коли гарсон подав усе, «батько» звернувся до Василя і Лізи:

— Ну, розповідайте тепер про своє життя-буття. Що, крім бажання познайомитися з синьйором Мачареллі, спонукало вас приїхати в це місто банків і страхових компаній? Василю, невже ти так розбагатів, що надумав покласти свої капітали в швейцарський банк?

— Не свої капітали, а гроші оберштурмбанфюрера Отто Лемке, — відповів Василь і розповів про свої справи в Берліні.

— Якщо есесівець ласий до грошей і наважився на відверту розмову з тобою, — не бійся, купи його на пні. Але важливих доручень до пори до часу не давай, — він знадобиться в майбутньому!.. Підтримуючи зв'язок з Гансом Вебером, неодмінно познайомся з керівником другої групи підпільників і допоможи йому. Нам відомо, що та група діє більш цілеспрямовано й активно. Майора, про якого ти казав, спробуй залучити до діла, якщо це не викличе великих ускладнень. Поки що ми не вимагаємо від тебе активних дій, — будь обережний, закріплюйся в Німеччині так, як зумів це зробити у Франції. Треба здобути довір'я властей, хай вони думають, що ти звичайнісінький ділок і спекулянт. Будь в курсі подій і інформуй нас, але не ризикуй, не треба проти рожна перти… Головне — підготувати надійних людей, щоб, коли настане час, — дай боже, як то кажуть, щоб такого часу ніколи не було! — ти міг почати активні дії, і то тільки за нашою командою. А поки що — інформація і ще раз інформація, причому надійна, перевірена, а інколи й дубльована. Ми маємо знати про всі плани фашистів! — Закінчивши настанови, «батько» взявся до вечері.