Чоловіки, що ненавидять жінок
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millennium #1
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5354-1
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Маньяки
Электронная книга - «Чоловіки, що ненавидять жінок». Краткое содержание книги:
Сорок років загадка зникнення юної родички не дає спокою промисловому магнату, й він здійснює останню у своєму житті спробу — доручає розшук зниклої журналісту Мікаелю Блумквісту. Той береться за безнадійну справу скоріше для того, щоб відволіктися від власних неприємностей, але невдовзі розуміє: за фасадом ідилічно мирного містечка криється справжнє пекло — протягом десятиліть хтось катує та вбиває жінок. До Блумквіста приєднується Лісбет Саландер — геніальна (чи божевільна?) дівчина-хакер, чиє минуле також сповнене гірких таємниць.
Вона відступила на крок.
— Ти хіба не розумієш, що всі ці ідіотські пошуки клятої Харієт для Хенріка всього лише працетерапія? До тебе що, не доходить, що він там зараз, можливо, вмирає? І останнє, чого він потребує, так це щоб його знову хвилювали і вдихали в нього примарні надії.
Вона замовкла.
— Можливо, для Хенріка це і хобі, але я зараз відшукав більше нового матеріалу, ніж хто-небудь виявив за останні тридцять п’ять років. У розслідуванні існують відкриті питання, і я працюю над ними за завданням Хенріка.
— Якщо Хенрік помре, всьому цьому проклятому розслідуванню миттю настане кінець. Тоді тебе відразу ж звідси викинуть, — сказала Сесілія Ванґер і пройшла повз нього.
Все було зачинено. Хедестад практично весь спорожнів, а населення, схоже, роз’їхалося святкувати день літнього сонцестояння на свої дачі. Під кінець Мікаель усе ж таки надибав працююче кафе при міському готелі, де зміг замовити каву з бутербродом і почитати вечірні газети. Нічого суттєвого в світі не сталося.
Він відклав газети і задумався про Сесілію Ванґер. Ні Хенрікові, ні Діркові Фруде він не розповідав про те, що вікно в кімнаті Харієт відчинила саме вона. Він боявся накликати на неї підозру, і менш за все йому хотілося нашкодити їй. Але рано чи пізно це питання доведеться поставити.
Просидівши в кафе годину, Мікаель вирішив відкласти всі проблеми і присвятити святковий вечір чому-небудь, не пов'язаному з родиною Ванґер. Його мобільний телефон мовчав. Еріка кудись поїхала розважатися зі своїм чоловіком, і поговорити йому було ні з ким.
Він повернувся на острів близько четвертої години і вирішив зробити ще одну річ — кинути курити. Від часу служби в армії він регулярно тренувався як у спортзалі, так і роблячи пробіжки південним берегом озера Меларен, але закинув тренування, коли почалися проблеми з Хансом Еріком Веннерстрьомом. Тільки у в’язниці він знову почав качати м’язи, в основному щоб розвіятися, але після звільнення знову розслабився. Час було набирати форму. Він рішуче надягнув тренувальний костюм і зробив повільну пробіжку дорогою до будиночка Готфріда, звернув до Укріплення і ускладнив собі завдання бігом по пересіченій місцевості. Мікаель не займався орієнтуванням з часів армії, але йому завжди більше подобалося бігати лісом, ніж по рівних доріжках. Від огорожі господарства Естергорд він повернувся назад у селище. На останніх кроках до свого будиночка він уже важко дихав і почував себе геть розбитим.
Десь близько шостої він прийняв душ. Зварив картоплю і виніс на хисткий столик біля будинку оселедця в гірчичному соусі, зелену цибулю та яйця. Він налив стопку горілки і, не мавши компанії, випив сам-один. Потім розгорнув детектив Вел Макдермід «Співаючі русалки».
О сьомій годині до нього прийшов Дірк Фруде і важко опустився на садовий стілець навпроти. Мікаель налив йому горілки.
— Дехто сьогодні був вами обурений, — сказав Фруде.
— Я це зрозумів.
— Бірґер Ванґер — дурень.
— Я знаю.
— Але Сесілія Ванґер аж ніяк не дурна, а вона в нестямі.
Мікаель хитнув головою.
— Вона вимагає від мене прослідкувати за тим, щоб ви припинили копирсатися в сімейних справах.
— Зрозуміло. І ваша відповідь?
Дірк Фруде подивився на стопку з горілкою і зненацька вихилив її.
— Моя відповідь: Хенрік дав чіткі інструкції відносно того, що він хоче, щоб ви робили. Доки він їх не змінив, ви працюєте відповідно до складеного нами контракту. Я сподіваюся, що ви з усієї сили будете старатися виконати свою частину умов контракту.
Мікаель хитнув головою і поглянув на небо, яке почало затягуватись хмарами.
— Насувається гроза, — сказав Фруде. — Якщо штормитиме надто сильно, я вас підтримаю.
— Дякую.
Вони трохи помовчали.
— Можна мені ще стопочку? — спитав адвокат.
Буквально через кілька хвилин після того, як Дірк Фруде пішов собі геть, перед будиночком Мікаеля загальмувало авто Мартіна Ванґера і припаркувалося на узбіччі. Мартін підійшов і привітався, Мікаель побажав йому приємного свята і запитав, чи не хоче він чарчину.
— Ні, мені краще утриматися. Я заїхав тільки переодягнутись, а потім поїду назад у місто, щоб провести вечір з Евою.
Мікаель мовчки чекав на продовження.
— Я розмовляв із Сесілією. Вона зараз трохи нервує — вони з Хенріком дуже близькі. Сподіваюся, ви пробачите їй, якщо вона наговорить чогось… неприємного.
— Я дуже добре ставлюся до Сесілії, — відповів Мікаель.
— Це зрозуміло. Але з нею буває важко. Я тільки хочу, щоб ви знали: вона категорично проти вашого копирсання в минулому сім’ї.