Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Стаття 69. Порядок застосування заходів заохочення і стягнення до осіб, засуджених до обмеження волі
1. Заходи заохочення і стягнення накладаються письмово і усно та відображаються в особовій справі засудженого.
2. При заохоченні до засудженого застосовується один захід заохочення.
3. Дозвіл на виїзд до близьких родичів на святкові, неробочі та вихідні дні може бути наданий засудженому не більше одного разу на місяць.
4. При призначенні заходів стягнення враховуються мотиви і обставини вчинення порушення, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого по суті проступку. Накладені стягнення мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
5. Стягнення може бути накладене тільки на особу, яка вчинила проступок, не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв’язку з проступком проводилася перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
6. Накладене стягнення звертається до виконання, як правило, негайно, але не пізніше одного місяця з дня його накладення.
7. Якщо протягом шести місяців з дня відбуття стягнення засуджений не буде підданий новому стягненню, він визнається таким, що не має стягнення.
Накладене в цей період нове стягнення на засудженого перериває перебіг зазначеного строку і його обчислення продовжується знову з дня відбуття останнього стягнення.
8. Засудженим, яким заборонений вихід за межі гуртожитку у вільний від роботи час, протягом строку дії заборони вихід із гуртожитку може бути дозволений у виняткових випадках і на встановлений час для:
одержання медичної допомоги;
придбання продуктів харчування і предметів першої потреби;
відвідання лазні, пральні або перукарні;
одержання поштових відправлень;
відвідання установ і організацій, навчальних закладів.
1. Посадові особи, які наділені правом відповідно до ст. 70 КВК України застосовувати заходи заохочення і стягнення, повинні керуватися такими загальними положеннями:
а) застосування заходів заохочення і стягнення згідно з порядком, установленим ст. 69 КВК України, оформляється постановами або наказами (додатки 27—28 до ПВР УВП). Постанови або витяги з наказів долучаються до особових справ засуджених;
б) заохочення і стягнення, оголошені усно, відображаються у статистичному обліку та в індивідуальних програмах, а також беруться до уваги при визначенні ступеня виправлення засудженого та при складанні на нього характеристики;
в) облік заохочень і стягнень кожного засудженого ведеться начальниками відділень соціально-психологічної служби. Облік заохочень і стягнень за відділеннями у цілому ведеться заступником начальника виправного центру із соціально-виховної та психологічної роботи або спеціально призначеною особою.
2. Посадові особи, які наділені правом відповідно до ст. 70 КВК України, застосовувати заходи заохочення, повинні керуватися такими положеннями:
а) кількість різних видів заохочень, які можуть застосовуватися до засуджених, КВК України не встановлює і не обмежує, за виключенням дозволу на виїзд до близьких родичів на святкові, неробочі та вихідні дні, який може бути наданий засудженому не більше одного разу на місяць;
б) заходи заохочення накладаються усно і письмово й відображаються в особовій справі засудженого;
в) при заохоченні до засудженого застосовується один захід заохочення.
3. Посадові особи, які наділені правом, відповідно до ст. 70 КВК України, застосовувати заходи стягнення, повинні керуватися такими положеннями:
а) кількість різних видів стягнень, які можуть накладатися на засуджених, КВК України не встановлює і не обмежує. Обмеження існують лише у строках застосування тих чи інших заходів стягнення (заборона проживати поза гуртожитком і заборона виходити за межі гуртожитку у вільний від роботи час застосовується на строк до трьох місяців; поміщення в дисциплінарний ізолятор — на строк до десяти діб);
б) заходи заохочення накладаються усно і письмово й відображаються в особовій справі засудженого;
в) при призначенні заходів стягнення враховуються мотиви і обставини вчинення порушення, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого по суті проступку;