Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба
- Автор: Коллектив авторов, Толочко Пётр Петрович
- Год: 1998
- Язык: украинский
- Год: Інститут археології НАН України
- ISBN: 966-02-0726-3
- Жанр: История
Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба». Краткое содержание книги:
Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України.
Очевидно, вже в IV ст. до н. е. у зв'язку з освоєнням прямого морського шляху через Чорне море в економіці міста певну роль починає відігравати транзитна торгівля. Проте зовнішньополітичне становище міста і відсутність на його околицях вигідних контрагентів серед варварського населення не дає змоги вбачати у Херсонесі важливий центр посередницької торгівлі на початковому етапі розвитку.
У зв'язку з карбуванням перших херсонеських монет на початку IV ст. до н. е. й використанням для потреб внутрішньої торгівлі власних грошей можна говорити про досягнення певного рівня розвитку товарного виробництва. Але дуже обмежена кількість перших монетних емісій вказує на незначну питому вагу грошового обміну в економіці міста. Отже, у своїй основі господарство раннього Херсонеса було натуральним, а товарне виробництво обмежувалося вузькими рамками, що визначалися необхідністю отримання тих продуктів чи товарів, які не можна було виготовити у господарствах мешканців міста[701].
Незважаючи в цілому на досить високий рівень товарного виробництва в античному світі наприкінці V — у першій половині IV ст. до н. е., в конкретно-історичних умовах Херсонеса мала місце деяка архаїзація економічних відносин. Природно, що процес розвитку товарного виробництва у ранньому Херсонесі був не таким болючим і довготривалим, як свого часу в Греції. Але для налагодження й успішного функціонування конкретної економічної системи потрібен був певний період часу[702].
Соціальна структура населення залишалась порівняно простою. Основну частину жителів Херсонеса складали громадяни і члени їх сімей, що володіли невеликими оселями в місті й земельними ділянками на Маячному півострові, а можливо, й на околицях міста. Це були дрібні товаровиробники.
Поряд із громадянами й членами їх сімей, у Херсонесі, як і в усякому грецькому полісі, мешкали раби, метеки і ксени. Однак дві останні категорії населення кількісно були невеликі, бо характер землеволодіння, рівень розвитку ремесла й торгівлі не дає можливості припускати, що праця метеків і ксенів за умов у цілому натурального господарства знаходила досить широке застосування у виробничих відносинах. У сфері виробництва і головній його галузі — сільському господарстві — безумовно, в цей період кількісно переважала праця членів громадянської общини і членів їх сімей[703]. Це пояснюється тим, що на той час ще не склалися об'єктивні умови для приватновласницької експлуатації у широких масштабах, головною умовою якої була наявність порівняно великої приватної власності на засоби виробництва, а також певний рівень його товарності.
Однак це не означає, що праця соціально залежного й рабського населення взагалі не використовувалася у сфері виробництва. Присутність у некрополі Херсонеса IV ст. до н. е. скорчених поховань у гіпотетичному плані дає підстави вважати, що в сім'ях порівняно заможних херсонеситів жила якась кількість рабів, тобто в місті існувало домашнє рабство, яке не відігравало значної ролі у матеріальному виробництві.
Таким чином, Херсонес наприкінці V — у першій половині IV ст. до н. е. слід розглядати як поліс класичного типу, де основу економіки становило сільське господарство, а ремесло й торгівля, як і в більшості аналогічних соціальних структур, ще не набули значного розвитку[704]. Приватновласницька експлуатація у цей час теж не була значно розвинута. У сфері матеріального виробництва переважала праця громадян і членів їх сімей. Але поряд з цим уже на початковому етапі історичного розвитку поліса використовувалася праця рабів, хоча рабство переважно було домашнім[705]. Зрозуміло, що у виробничих відносинах могли використовуватися якісь інші форми експлуатації, але через обмеженість джерел щось певне про них говорити зараз не можна. Це був етап зародження і формування протиріч між потенційними експлуататорами та експлуатованими, в основі яких лежало нерівне правове становище, відношення до умов і засобів виробництва, а також до організації суспільної праці і тієї частки прибутку, що одержували різні верстви населення.
У середині — другій чверті IV ст. до н; е. в Херсонесі спостерігаються зміни у політичному й економічному розвитку, що пояснюється зростанням його сільськогосподарської території й припливом значної групи переселенців з Гераклеї Понтійської[706]. Освоєння Гераклейського півострова, який став ближньою хорою, активно провадилося протягом другої половини IV ст. до н. е., причому це хронологічно збіглося з певними змінами у державному устрої. Як свідчить нумізматичний матеріал, близько середини IV ст. до н. е. у Херсонесі було встановлено олігархічне правління, яке тривало протягом 18 років, приблизно з 350 до 330 р. до н. е.[707]. Кардинальні зміни у державному ладі, які хронологічно збіглися з новим припливом колоністів, пояснюються бажанням нащадків першопоселенців утримати свої виняткові права на володіння землею, бо, враховуючи скромний достаток перших мешканців поліса і їхніх безпосередніх нащадків, земля на той час була головною матеріальною цінністю громадян. Тому основним завданням олігархії у Херсонесі була охорона виняткових прав на володіння землею і економічних інтересів порівняно невеликої групи людей. Це, врешті-решт, викликало соціальний конфлікт між громадянами поліса і новими переселенцями, яких було позбавлено права на володіння землею[708].
701
Пор.: Ленцман Я. А. О возникновении товарного производства в древней Греции // ВДИ. — 1953. — № 3. — С. 51; Зельин К. К. Из истории товарного производства во II—І вв. до н. э. // ВДИ. — 1957. — № 4. — С. 50.
702
Ленцман Я. А. Указ. соч. — С. 51.
703
Jones А. Н. М. Athenian Democracy. — Oxford, 1957. — Р. 78, 81; Кошеленко Г. А. О некоторых проблемах становления и развития государственности в Древней Греции // От доклассовых обществ к раннеклассовым. — М., 1987. — С. 47.
704
Пор.: Hammond. М. The City in the Ancient World. — Cambrige, Mass., 1972. — P. 190; Starr Ch. C. The Economic and Social growth of Early Greece 800— 500 В. C. — New York, Oxford, 1977. — P. 18; Кошеленко Г А. Греческий полис и проблемы развития экономики // Античная Греция. — М., 1983. — Ч. 1. — С. 218.
705
Кошеленко Г. А. Древнегреческий полис. — С. 33.
706
Щеглов А. Н. Северо-Западный Крым в античную эпоху. — Л., 1978. — С. 11; Зубар В. М. З історії Херсонеса Таврійського... — С. 42—44.
707
Анохин В. А. Монетное дело Херсонеса. — С. 24, 44, 45, 48, 49; Зубар В. М. З історії Херсонеса Таврійського... — С. 43—44.
708
Зубар В. М. З історії Херсонеса Таврійського... — С. 44.