Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба

Наприкінці V — у першій половині IV ст. до н. е. територію Херсонеса (східна частина сучасного городища) було оточено стіною, в межах якої поряд з житлами зведено перші храми. Процес становлення поліса як певного економічного й соціально-політичного утворення завершився в Херсонесі близько 390—380 рр. до н. е., коли місто почало карбувати власну монету[696]. Є всі підстави стверджувати, що до середини IV ст. до н. е. у Херсонесі існували демократичні інститути міського самоврядування[697].

Основою економічного розвитку раннього Херсонеса було сільське господарство, що базувалося на античній формі власності на землю. Наприкінці V — у першій половині IV ст. до й. е. головним районом сільськогосподарського виробництва поліса був Маячний півострів. Внутрішнє межування, а також невеликі розміри його території свідчать, що в Херсонесі на початковому етапі існування кількісно переважали земельні ділянки малої площі. Вони складали фундамент сільськогосподарського виробництва[698]. На цій економічній основі й завершився процес становлення Херсонеса як поліса.

Рис. 56. Міські ворота Херсонеса. III—II ст. до н. е.

Поряд із сільським господарством уже на етапі класики почало розвиватися й ремісниче виробництво, яке, втім, ще міцно пов'язувалося з потребами сільського господарства. Характерною рисою торгівлі Херсонеса був обмін продуктів сільського господарства на продукцію ремесла. Причому товари вироблялися не тільки на продаж, а й на замовлення. Таким чином, поряд з товарним виробництвом розвивався й товарний обіг, який грав відчутну роль навіть за максимального розвитку товарного виробництва[699]. На ранніх етапах історії поліса ремесло орієнтувалося не на зовнішній ринок, а на задоволення потреб населення[700]. Тільки на початку IV ст. до н. е. обмін продукцією сільського господарства та ремесла почав здійснюватися за допомогою грошей (до цього він здебільшого мав натуральний характер). Беручи до уваги рівень розвитку ремесла, слід зазначити, що наприкінці V — у першій половині IV ст. до н. е. місцеві ремісники не могли повністю задовольнити потреби населення товарами місцевого виробництва. Тому Херсонес з самого початку був змушений розвивати зовнішньоекономічні зв'язки в основному з південнопонтійськими центрами.