Первісна. Дорога на Тір Мінеган

Потім просто переносила текст на чистий аркуш, вписувала ім’я сестри і надсилала їй листа. Інших відьом така відповідь цілком задовольняла, а от Шаннон знову написала Мораґ і зробила зауваження, що Ейрін повелася нечемно, бо не додала до листа свого маґічного знаку. На це Ейрін трохи роздратовано відповіла, що досі не бачила такої потреби, та раз Шаннон наполягає, вона наклала на десяток чистих аркушів чари чекання і надсилає їй пов’язаний з ними маґічний знак. У своєму наступному листі, вже адресованому безпосередньо Ейрін, Шаннон вибачилася за настирливість і пояснила, що просто заінтриґована появою Первісної Іскри, в чиє існування раніше не вірила. Її надзвичайно цікавило, що думає сама Ейрін про ту розмову між своєю Іскрою та Ґвениним відбитком, оскільки версії, викладені Шайною, Етне та Мораґ дуже різнилися. Відтоді вони почали листуватись і швидко переконалися, що попри десятирічну різницю у віці мають багато спільного. Ейрін з великим нетерпінням чекала на зустріч із Шаннон і сподівалася, що в її особі знайде ще одну подругу серед відьом…

Нарешті вулиця закінчилась, і вони виїхали на центральну площу міста — Імператорську. Ця назва збереглася ще з тих давніх часів, коли Тахрін був столицею могутньої імперії, яка включала в себе теперішні Катерлах, Торфайн, Лидав та більшу частину Майнану, західні терени Івронаху й Тір Алминаху, а також південь Коннахту і Лойгіру. По той бік площі, за білокам’яною стіною в два людські зрости, височіло мармурове громаддя палацу Рінанхар, головної резиденції катерлахських королів. Його найвищі вежі та вкриті позолотою бані було видно ще на під’їзді до Тахріна, а в міру того, як загін наближався до Імператорської площі, очам відкривалися дедалі нижчі поверхи споруди. Лише завдяки цьому Ейрін змогла стримати захоплений вигук, коли осягнула поглядом увесь Рінанхар, порівняно з яким решта палаців, що їх вона бачила в своєму житті, видавалися мало не крихітними халабудами. Це був не просто палац, а цілий архітектурний ансамбль, що складався з кільканадцяти окремих будівель, поєднаних між собою численними ґалереями, наземними та підземними переходами. Назва палацу походила від Ріх на н-Ярхар — Володар Заходу; так у сиву давнину називався побудований на цьому місці замок, який став північно-західним форпостом людства в боротьбі проти панування демонів та чудовиськ. Теперішній Рінанхар вважався одним з двох найбільших палаців на всьому Абраді, а другим був Мор Кашал в Ейнасі, столиці Ґулад Хамрайґу. Суперництво між ними тривало з перемінним успіхом уже не одне століття, проте й катерлахці, й хамрайґці, виходячи зі своїх власних методик вимірювання розміру, категорично стверджували, що саме палац їхнього короля завжди був найбільшим.