Теорія права і держави: Підручник.
- Автор: Скакун Ольга Федорівна
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Алерта
- ISBN: 978-617-566-012-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Теорія права і держави: Підручник.». Краткое содержание книги:
Для студентів, курсантів, магістрантів, аспірантів, ад’юнктів, викладачів навчальних закладів юридичного профілю, а також тих, хто цікавиться проблемами загального вчення про право і державу.
Корпоративні норми можуть набувати правового характеру, коли видаються спільні акти державних органів і громадських об’єднань. Це зазвичай спільні акти органів держави і профспілок.
Корпоративні норми комерційних об’єднань (корпорацій, асоціацій, консорціумів, концернів та інших об’єднань) розробляються органами управління цих організацій. Предметом їх упорядкування є відносини, що свідомо не врегульовані державою через недоцільність або неможливість такого регулювання. Як правило, корпоративними нормами регулюються лише ті відносини, що стосуються основи життя колективу (використання фінансів, установлення умов праці, заохочення працівників, порядок застосування заходів відповідальності; відносини між працівниками корпорації і кредиторами, працівниками корпорації і клієнтами тощо), тобто трудові й організаційно- управлінські.
Незважаючи нате, що корпоративні норми комерційних об’єднань діють усередині певної організації, як і норми громадських об’єднань, між ними є відмінності у забезпеченні. Норми комерційних об’єднань породжують права і обов’язки, забезпечені юридичним механізмом державних органів (їх можна захистити в судовому порядку і за допомогою інших заходів державного впливу), тоді як норми громадських організацій такого забезпечення не мають.
§ 6. Норма права, її ознаки
Норма права - це загальнообов’язкове правило поведінки, сформоване в суспільстві відповідно до визнаної в ньому справедливої міри свободи і рівності та формально визначене (встановлене чи санкціоноване) і забезпечене державою з метою регулювання, охорони та захисту суспільних відносин. Зазначимо, що природні права людини, якщо вони не закріплені у формах права (тобто формально не визначені), є також чинними правом і підлягають забезпеченню державою так само, як і інші норми права.
Ознаки норми права.
Соціальні:
1) за внутрішнім змістом є зразком відносин, що складаються в суспільстві відповідно до об’єктивно існуючої соціально визнаної справедливої міри свободи і рівності;
2) є правилом поведінки (належної, дозволеної), що впорядковує відносини між людьми, коригує їх зв’язки, надає їм компромісно-комунікативного характеру;
3) витікає з природних невідчужуваних прав і свобод людини, незалежно від того, чи вони закріплені в конституції і законах, чи ні.
Юридичні:
1) є юридично значущим способом регулювання, охорони і захисту конкретних суспільних відносин - вводить нове правило, фіксує найтиповіші соціальні процеси і зв’язки; впливає на суспільні відносини з метою подолання конфліктів, недоведення до них;
2) регулює невизначену кількість суспільних відносин;
3) не має конкретного адресата (є неперсоніфікованою), поширюється на всіх, хто стає учасником відносин, регульованих нормою; розрахована на багатократність застосування за певних життєвих обставин;
4) є загальнообов'язковою для учасників правового спілкування, на яких вона розрахована; слугує керівництвом до дії, не підлягає обговоренню з огляду на доцільність;
5) є формально визначеною за змістом - зовнішньо виражена у приписах нормативно-правових актів, нормативно-правових договорів, правових звичаїв, правових прецедентів та ін.;
6) формується у вигляді прав і обов'язків учасників правовідносин, а також юридичної відповідальності, що застосовується у разі їх порушення; розрахована на те, щоб адресати мали можливість передбачити наслідки своєї поведінки;
7) має визначену структуру - складається із взаємопов’язаних елементів: гіпотези, диспозиції, санкції; разом з іншими нормами утворює систему права;
8) є результатом владної діяльності держави - встановлена або санкціонована нею;
9) ухвалюється в суворо встановленому порядку - видається уповноваженими на те суб’єктами в межах їх компетенції і відповідно до певної процедури: розробка, обговорення, прийняття, набуття чинності, зміна або скасування чинності;
10) забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу - держава створює реальні умови для добровільного здійснення суб’єктами зразків поведінки, сформульованих у нормі права; застосовує засоби переконання, осуду, примусу до бажаної поведінки, зокрема, ефективні санкції у разі невиконання вимог норми права.