Теорія права і держави: Підручник.
- Автор: Скакун Ольга Федорівна
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Алерта
- ISBN: 978-617-566-012-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Теорія права і держави: Підручник.». Краткое содержание книги:
Для студентів, курсантів, магістрантів, аспірантів, ад’юнктів, викладачів навчальних закладів юридичного профілю, а також тих, хто цікавиться проблемами загального вчення про право і державу.
3) мають подвійну зумовленість: а) матеріальними умовами життя суспільства; б) особливостями норм тієї галузі матеріального права, з якою вони тісно пов’язані і потреби якої обслуговують;
4) мають на меті забезпечувати право на захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина у поєднанні з правом звертатися за таким захистом до суду, а також закріплювати владні повноваження суду з розгляду юридичних справ;
5) мають процедурний характер (визначають оптимальний порядок здійснення юридичного процесу), тому їх ще називають процедурними;
6) адресуються зазвичай уповноваженим суб’єктам, тобто тим, які наділені владними повноваженнями щодо застосування норм матеріального права (слідчим, суддям, прокурорам та ін.);
7) припиняють дію зі скасуванням норм матеріального права.
Види норм процесуального права за галузями права: кримінально-процесуальні; цивільно-процесуальні; адміністративно- процесуальні; господарсько-процесуальні та ін.
Норми процесуального права не можна ототожнювати з процедурними нормами матеріального права, хоч і ті й інші є процедурними за характером. Процедурні норми матеріального права є необхідною умовою реалізації низки матеріальних регулятивних норм і зв’язків та існують майже в усіх його галузях. Вони невіддільні від усієї іншої системи норм матеріальних галузей права і регламентують порядок реалізації норм права завдяки такій її особливій формі, як застосування норми права відповідними державними органами. Кожна матеріально-процедурна норма пов’язана з відповідним регулятивним відношенням і є обов’язковою умовою його нормальної реалізації. Зміст матеріально-процедурної норми визначається змістом «своїх» основних матеріальних регулятивних правовідносин і не може бути використаний для здійснення «чужих». Наприклад, матеріальні норми, об’єднані в інститут виборчого права, не можуть бути використані для процедури обміну житлових приміщень.
Щоб запобігти плутанині між процедурними нормами матеріального права і нормами процесуального права, необхідно чітко усвідомити існуючу між ними різницю: процедурні норми матеріального права регламентують оперативно-виконавчу форму застосування права, в той час як норми процесуального права регламентують правозахисну форму застосування права. Основною відмінною ознакою є те, що оперативно-виконавча форма застосування права спрямована на безпосередню реалізацію права (державна реєстрація прав на охорону права інтелектуальної власності), а правозахисна спрямована на розв’язання справ про правопорушення, на відновлення або компенсацію порушених прав.
На відміну від процедурних норм матеріального права, норми процесуального права створюються для регулювання відносин ніби «ззовні». Вони мають якість універсальності, пристосованості, забезпечують реалізацію юридичних обов’язків, які регулюються різними галузями матеріального права, і отже, виконують службову роль - регламентують порядок застосування норм матеріального права та діяльність компетентних органів щодо захисту прав.
§ 9. Спеціалізовані (нетипові) норми права
Спеціалізовані (нетипові) норми права - це приписи «нестандартного» характеру, які здатні нести регулювальне навантаження лише в поєднанні з основною нормою (регулятивною, охоронною, захисною). Ці спеціалізовані, або забезпечувальні, чи похідні норми існують поряд з конкретними, основними нормами. Рівень їх нормативності низький.
Ознаки спеціалізованих норм, якими вони відрізняються від основних норм:
1) за ступенем самостійності регулювання - не володіють безпосередніми регулятивними властивостями, беруть участь у правовому регулюванні опосередковано, утворюють в поєднанні з основними нормами єдиний регулятор, тобто є допоміжними, допомагають основним нормам надати праву завершеності і повноти;
2) за структурою - не мають усіх структурних елементів, які об’єктивно властиві класичній моделі норми права (гіпотеза, диспозиція, санкція);
3) за характером утворення - похідні, як правило, від основних норм, деталізують, конкретизують їх;
4) за регулятивними можливостями а) здатні охопити регулюючим впливом принципово нові види суспільних відносин, що вимагають більш глибокої спеціалізації, конкретизації і диференціації в межах загального обсягу та дії основної норми; б) можуть виступати сполучною ланкою між нормами різних галузей права;
5) за забезпеченістю державним примусом - їх дія не підкріплюється державно-примусовими засобами.