Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.
- Автор: Андрушко П. П., Стрижевська А. А.
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Юрисконсульт
- ISBN: 966-2968-07-5
- Жанр: право
Электронная книга - «Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.». Краткое содержание книги:
Розрахований на студентів, аспірантів та викладачів юридичних факультетів вищих навчальних закладів, науковців, суддів, працівників правозастосовних органів, юристів-практиків.
карається штрафом від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, —
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти
років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
1. З об'єктивної сторони злочин, передбачений ч. 1 ст. 367, характеризується сукупністю трьох обов’язкових ознак:
— діянням у вигляді невиконання або неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків;
— наслідками у вигляді заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб;
— причиновим зв'язком між зазначеними діянням та наслідками.
Злочин має матеріальний склад і вважається закінченим з моменту настання передбачених у диспозиції статті наслідків.
2. Невиконання службовою особою своїх службових обов'язків передбачає бездіяльність такої особи за умови, коли вона повинна була і могла вчинити дії, що входять до кола її обов'язків у межах повноважень, якими вона наділена на підставі законів та інших нормативно-правових актів.
3. Неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків передбачає їх виконання неналежним чином через несумлінне ставлення до них за умови, що особа повинна була і могла їх виконати належним чином. При цьому необхідно встановити:
— які саме обов'язки входять до кола повноважень службової особи і якими нормативно-правовими актами чи службовими інструкціями вони визначені;
— які саме службові обов'язки були не виконані або неналежно (не в повному обсязі) виконані особою;
— чи зумовило невиконання чи неналежне виконання службовою особою своїх обов'язків заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб;
— чи могла об'єктивно особа виконати свої обов'язки належним чином, тобто чи не вплинули зовнішні чинники, що не залежать від волі особи (наприклад, дії технічних факторів, дії інших осіб, стихійних сил природи, дія іншої непереборної сили тощо), на можливість виконання таких обов'язків;
— чи не зумовлене невиконання або неналежне виконання особою своїх обов'язків суб'єктивними факторами (наприклад, через відсутність досвіду роботи, відсутність належної професійної підготовки, наявність каліцтва, інших вад фізичного здоров'я тощо).
Норма, що передбачає відповідальність за злочин, передбачений ст. 367, є загальною щодо інших (спеціальних) норм, які передбачають відповідальність за спеціальні види невиконання або неналежного виконання обов'язків (наприклад, ст. 137, 140, 244, 272, 274–276, 287, 288). Кваліфікація дій винної особи в цих випадках повинна здійснюватись за правилами конкуренції загальної та спеціальної норми, а саме за спеціальною нормою.
4. Про істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб див. п. 5 коментаря до ст. 364.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі необережності в обох її видах. Злочинна недбалість має місце тоді, коли особа не передбачає можливості настання суспільно небезпечних наслідків через невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків, хоча повинна була і могла їх передбачити. А злочинна самовпевненість — це коли особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення.
Несумлінне ставлення до виконання своїх обов’язків може бути як умисним, так і необережним.
6. Суб'єкт злочину — спеціальний, ним може бути тільки службова особа (про поняття службової особи див. пп. 7—12, 17 коментаря до ст. 364).
7. Кваліфікованим видом складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367, с спричинення вчиненням вказаним у ч. 1 ст. 367 діянням тяжких наслідків (про тяжкі наслідки див. п. 12 коментаря до ст. 364).
Глава 5. Одержання хабара