Марш Радецького та інші романи

Пан фон Тротта мав іще три дні часу. Адже йому пощастило за одну-єдину ніч, протягом якої він не спав, не їв і не пив, зламати залізний і золотий закон етикету. Як імені героя Сольферіно неможливо більше знайти в підручниках історії та читанках для австрійських народних і середніх шкіл, так само не знайдеш імені сина героя Сольферіно в протоколах Монтенуово. Опріч самого Монтенуово й нещодавно померлого камердинера Франца Йосифа, жодна людина в світі не знає, що окружного начальника барона Франца фон Трогту якось уранці прийняв у себе перед від’їздом до Ішля цісар.

То був чудовий ранок. Окружний начальник цілу ніч приміряв парадну уніформу. Він не зачиняв вікна. То була ясна літня ніч. Час від часу він підходив до вікна. Тоді він чув шемріт сонного міста і крик півня на якомусь далекому подвір’ї. Пан фон Тротта відчував подих літа; він бачив зорі на клаптику нічного неба, він чув рівномірну ходу вартового. Він чекав ранку. Він уп’ятнадцяте вже підходив до дзеркала, поправляв кінчики білої краватки над ріжками стоячого коміра, знов і знов протирав батистовою хустинкою золоті ґудзики свого фрака, тер золотий держак шпаги, змахував щіткою уявний пил із черевиків, розчісував бакенбарди, пригладжував гребінчиком ріденькі волосинки на голові, що вперто стовбурчилися і ніби закручувались, і вже вкотре чистив поли фрака. Він узяв у руку свого трикутного капелюха. Він став перед дзеркалом і знову й знов повторював:

— Величносте, я прошу милості для свого сина!

У дзеркалі він побачив, як тремтять його бакенбарди, і це здалося йому непристойним, і він заходився вимовляти це речення так, щоб вони лишалися непорушні, а слова, проте, було чути виразно. Він зовсім не відчував утоми. Він знов підійшов до вікна, як ото підходять до берега. Бо він так тужно чекав ранку, як чекають корабля з рідного краю. Так, він тужив за цісарем, немов за рідним пристановищем. Він стояв біля вікна, аж поки в небі засірів світанок, згасла досвітня зірка і незграйний пташиний хор звістував схід сонця. Тоді він погасив світло в кімнаті. Натиснув дзвоника на дверях. Звелів прислати перукаря. Скинув фрак. Сів. Наказав себе поголити.