Євангелія від Ісуса Христа

Настав день, згорнули мати, і Марія, скликавши всю свою родину, сказала, що вона багато міркувала останнім часом про те, як вони повелися з Ісусом. Насамперед я, мати, мусила б вислухати його з набагато більшим розумінням, а тому тепер я ухвалила рішення просте й справедливе: ми повинні знайти його й попросити, щоб він повернувся додому, сказати, що ми йому віримо, а позаяк Господь цього хоче, то повіримо й тому, що він нам розповідає, такими були слова Марії, яка й сама не помітила, що, власне, лише повторила те, що сказав її син Йосип, тут присутній, у той сумний день, коли Ісус був змушений покинути батьківський дім, і хто знає, чи не залишився б він тоді вдома, якби те мурмотіння, таке тихе, що ми його навіть не помітили, тоді підхопили всі. Марія не стала розповідати ані про янгола, ані про його благовіщення, вона говорила тільки про їхній обов’язок щодо першонародженого сина в родині.