Юрій Щербак. Час тирана. Прозріння 2084 року (2014)

Поглянувши на Луїзу, дівчина-екстрасенс ліниво сказала, що та грає в футбол і що наприкінці сезону їй зламають ногу. Троянку прорекла велике відкриття і звання академіка тарганячих наук, що було нескладно спрогнозувати, подивившись на його квартиру, перетворену на філію Зоологічного музею — з опудалами й колекцією тропічних метеликів.

Троянко з Луїзою жили на Подолі, у тій його старовинній частині, що примикала до Контрактової площі й де збереглися ще розкішні будинки стилю «модерн» початку XX століття — для лікарів, адвокатів, чиновників, перетворені згодом на пролетарські гуртожитки-клопівники. Після реконструкції цим будинкам було повернуто їхній первісний паризький вигляд, тільки прийшли інші мешканці — кияни восьмого покоління, першого після Великої Темряви.

Луїза — двадцятирічна міцна дівчина з чулими губами й короткою стрижкою «йоржиком» грала правим півзахисником у молодіжній збірній України-Руси з футболу. Щоб утілити в життя принцип гендерної рівності, ГФФ — Глобальна федерація футболу — запровадила з 2070 року нове правило, згідно з яким було заборонено поділ команд на чоловічі і жіночі, й створила змішані команди: сім гравців — чоловіків і четверо — жінок, що додало футболу видовищності й драматизму, або, як іронізували старі консерватори-злослови, збагатило футбол сексизмом-фемінізмом. Тренери відпустили Луїзу на три дні зі зборів на базі у Ворзелі: за два тижні у Дортмунді мала відбутися гра зі збірною Німеччини.

А поки Луїзине серце раділо, бо любила домашню роботу — прибирання, готування їжі, прання й прасування, любила свою квартиру на третьому поверсі з балконом, звідки відкривався вид на Контрактову площу і Києво-Могилянську академію, любила свого божевільного Дарвіна-Троянка, любила незбагненну шкіряну планету — дзвінкий м’яч, і жити тепер не могла без засліпленого прожекторами поля й дикого ревища людей на трибунах. Її холоднокровних дальніх підступних передач у карну зону, в розріз ворожого захисту, боялися суперники, а м’які, як у кішки, підкати зривали небезпечні атаки форвардів противника. Отримувала чималу стипендію в Академії українського футболу і час від часу фінансувала експедиції чоловіка в далекі країни.