Юрій Щербак. Час тирана. Прозріння 2084 року (2014)
- Автор: Щербак Юрий Николаевич
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-047-6
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Юрій Щербак. Час тирана. Прозріння 2084 року (2014)». Краткое содержание книги:
«Час Тирана. Прозріння 2084 року» — самостійний твір з майже детективним сюжетом, багато героїв якого знайомі нам з попередніх частин трилогії.
Роман, як і трилогія загалом, дає епічну картину подій української історії, містить у собі прозріння і пророцтва про долю України і виклики, що стоять перед народом, попереджає про майбутні небезпеки.
Напередодні свого 80-ліття Юрій Щербак — відомий письменник, дипломат, лікар і мислитель — подарував читачам філософський твір-антиутопію, сповнений пошуками християнських істин, гротеском та іронією, вірою в долю України.
І так далі. Гала-дійство світової і національної історії, їх незрідка страшний карнавал, галерея-персонологія всієї у ній амплітуді характерів і вчинків — від самого Бога (!) до ще зовсім маленьких, у прямому значенні, героїв (вони ще перебувають у материнській утробі). Словом, всі людські й надлюдські зразки, сформовані всіма можливими і навіть, здавалося б, просто-таки неможливими формаціями, культурами, соціальними і фаховими угрупованнями і сектами…
Але передовсім перед нами — «архітектура хмар і хмарностей» нашої, такої хиткої національної екзистенції, безнастанно атакованої і зсередини, і ззовні.
…Суворе попередження про всі аж демонічні можливості нашого егоїзму, нашої безвідповідальності, взагалі людських інволюцій, а особливо українських. Кожний тут образ подає, з одного боку, точно, аж віртуозно задокументований-запротокольований старт, давній дебют цих інволюцій (не забуваймо, що письменник Щербак дебютував як документаліст-нарисовець, а по тому продовжив цей жанр уже в більшому форматі, аж до кіносценаріїв, п’єс і книг), а з другого — той образ віддає за законами і засобами згаданої «меніпеї» — аж катастрофічного їх побільшення в історичному часі.
Трилогія-меніпея[14] увібрала весь унікальний життєвий досвід автора. Не лише письменника-романіста, новеліста, поета, театрального і кінодраматурга. А ще й — фаховий медик, епідеміолог високого класу (докторська дисертація часів «застійного сказу» — про «сказ на Україні»). За тим — громадсько-політичний діяч. Перший некомуністичний — «зелений» — міністр, тоді ще у наскрізь комуністичному СРСР, його народний депутат-опозиціонер. Дипломат уже незалежної України. Посол її у Єрусалимі, Вашингтоні, Мехіко, Оттаві…
Що ж. Номенклатура ця не трохи схожа на наративи самої трилогії.
Але йдеться про інше. Автор, християнин, який у чорні чорнобильські першогодини вже чекав кінця світу, добре відав разом з тим, що кінець той залежить не тільки від нас. І, напевно, навіть зовсім не від нас. Але він також знає, що «всі ми», від полюса до полюса, а особливо «тут», на загадковій межі-Україні поміж колись непрохідними європейськими Хащами і досі все ще не зовсім культивованим євразійським Степом — або самі, власноруч, облаштовували ніби репетицію кінця світу, або ставали її жертвами — з боку сусідів. Усіх їхніх расових, етнічних, державних і недержавних штабів. Усіх виконань, темпераментів, ідеологій. І тому подібного.
Отож автор-християнин у своїх песимістичних видіннях і ордаліях — ще й добре поінформований експерт. Він мабуть пам’ятає репліку із згаданого вище Бахтіна про Достоєвського: останнє слово про світ ще не сказане, воно — попереду і напевно завжди буде попереду.
Але ж чого тільки не буде — попереду…
Бо, як сказав той трагічний італійський поет, доля людська стає все складнішою і складнішою.
Трилогія Юрія Миколайовича Щербака — саме про це.
«Кояніскаці…»[15]
Вадим Скуратівський
Щербак Юрій Миколайович
Народився 12 жовтня 1934 року.
Доктор медичних наук, Надзвичайний і Повноважний посол України в СІЛА, Канаді, Мексиці, Ізраїлі, перший міністр охорони навколишнього природного середовища України, народний депутат СРСР (1989–1991), член Верховної Ради СРСР. Належав до опозиційної Міжрегіональної групи депутатів, яку очолював академік А. Сахаров.
Радник Президента України (1998–2000) і Голови Верховної Ради України з міжнародних справ (2004–2007). Брав участь у переговорах на вищому рівні у Києві, Вашингтоні, Єрусалимі, Оттаві, Варшаві, Мехіко, Мадриді.
Як професор Києво-Могилянської академії викладав курс «Геополітика та проблеми глобалізації» (2003–2006).
Український письменник, драматург.
Автор понад двадцяти книжок прози, публіцистики, драматургії, поезії, серед яких — романи «Бар’єр несумісності», «Причини і наслідки», п’єси «Маленька футбольна команда», «Сподіватись», «Стіна», документальні повісті «Чорнобиль», «Україна: виклик і вибір», «Україна в зоні турбулентності».
Книга перша трилогії «Час смертохристів. Міражі 2077 року» (2011) стала літературною подією року і отримала три літературні премії. Друга книга — «Час Великої Гри» (2012). Перша і друга книги були висунуті у 2013 р. на здобуття Шевченківської премії.
Нагороджений орденами і медалями України та інших країн.
Одружений, має двох дітей.
14
Меніпея — вид серйозно-сміхового жанру. Термін вперше введений М. М. Бахтіним в «Проблемах поетики Достоєвського» як узагальнення античного жанру меніппова сатира. Але часто ці поняття ототожнюють. Меніпея головно характеризується наявністю особливого персонажа-розповідача, що викладає події у своїй розповіді так, як він бачить їх крізь призму власної психіки і особистісних почуттів. Елементи меніппеї простежуються в літературі XX століття (Томас Манн, М. О. Булгаков).
15
Кояніскаці (Koyaanisqatsi; Життя, позбавлене рівноваги) — документальний фільм Ґодфрі Реджіо, в якому режисер спробував показати людям, що вони в своєму житті звертають увагу на дрібниці, а те важливе, що у них під носом, вони помічають не завжди.