Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Збереження такої моделі розвитку стало «пасткою» для України і водночас — гарантією успішності ворожих втручань. Адже агресорові не довелося розхитувати стійкість економічної системи — достатньо було, скориставшись ситуацією, завдати точкових ударів по найбільш слабких місцях, щоб влучити у ціль і виявити всю «крихкість» моделі і зв’язків усередині неї.
Висока економічна залежність України від РФ не забезпечила миру та безпеки. Сформовані під впливом такої залежності вади економічних відносин (монополізація ринків, низька промислова технологічність, жебрацькі соціальні стандарти та поглиблення нерівномірності розподілу доходів) відкрили РФ широкі можливості внутрішньої дестабілізації в Україні та досягнення цілей гібридної війни. Головним результатом реформаторських зусиль у 2014—2016 рр. стало незначне пом’якшення наслідків макроекономічних диспропорцій, а не усунення їх причин. Це потребує переосмислення економічної стратегії та зміни ідеології реформ на основі системного демонтажу різних видів економічної залежності.
«Слабкі місця» та залежність у фінансовій сфері
На період початку гібридної війни РФ в Україні зберігалася нереформована фінансова система, яка на тлі неефективної рентоорієнтованої моделі розвитку вітчизняної економіки була дуже вразливою до будь-яких зовнішніх впливів. Неефективність вітчизняної економіки помножувалася на корупцію та популізм у сфері публічних фінансів. Всі три разом вони стали внутрішніми «детонаторами» стимулювання агресора.
У фінансовій сфері накопичилися дисбаланси, що у період розгортання російської агресії різко посилилися:
— хронічні бюджетні та квазібюджетні дисбаланси на тлі недосягнення прогнозних макропоказників економічного та соціального розвитку, збереження високої частки видатків на фінансування соціально-культурної сфери, зростання видатків на пенсійне забезпечення, низького рівня капітальних видатків. Середньомісячний вхідний залишок коштів на ЄКР[7] зменшувався із 7,9 млрд грн у 2011 р. до 4,9 млрд грн у 2012 р. та 3,0 млрд грн у 2013 р. На початку листопада 2014 р. він був найменшим за останні 10 років — становив лише 0,4 млрд грн. Недонадходження податків компенсувалося щороку рекордно зростаючими перерахуваннями коштів НБУ до бюджету — з 11,9 млрд грн у 2011 р. до 23,6 млрд грн у 2013 р. та 28,3 млрд грн у 2014 р.;
— високий рівень податкового навантаження зумовлював тінізацію заробітних плат. Він становив близько 41 % на фонд оплати праці, у т. ч.: 37 % нарахування ЄСВ + 3,6 % утримання ЄСВ + 15/17(20) % ПДФО. Відповідний показник був одним із найвищих серед країн — членів ОЕСР[8]. А загалом частка перерозподілу ВВП через видатки сектору загального державного управління в Україні сягнула 49,0 % ВВП у 2012 р. та 48,1 % ВВП у 2013 р., ставши найбільшою серед країн, подібних за рівнем економічного розвитку[9]. Водночас щороку посилювалася залежність збалансованості Пенсійного фонду та місцевих бюджетів від трансфертів з державного бюджету;
— поширення методів карально-репресивного режиму податкового контролю, коли сумлінних платників податків органи Міністерства доходів і зборів України неформально змушували здійснювати переплати податків у рахунок майбутніх податкових періодів. Фактичні переплати до Зведеного бюджету України збільшувалися з 45,0 млрд грн станом на 01.01.2010 р. до 62,5 млрд грн станом на 01.01.2014 р. (з урахуванням авансових внесків з податку на прибуток підприємств). Рейдерство набуло загрозливого поширення, істотно погіршивши і без того мінливий інвестиційний клімат у державі;
— збільшення «прихованого» дефіциту бюджету.До кінця 2013 р. ресурси для підтримання видимості успішності політичного курсу були вже вичерпані. Дефіцит державного бюджету зріс з 1,8 % ВВП у 2011 р. до 3,8 % ВВП у 2012 р. та 4,4 % у 2013 р. Разом із збільшенням вартості ціни імпортованого з РФ природного газу збільшувався й дефіцит НАК «Нафтогаз», навіть з урахуванням Харківських угод.
Після втечі злочинного режиму з України новою владою було на початку здійснено об’єктивну оцінку бюджетних показників на 2014 р. Крім затвердженого законом про держбюджет дефіциту на рівні 71,6 млрд грн, було виявлено:
— проблем Єдиного казначейського рахунку на суму 79,8 млрд грн; втрат доходів держбюджету та соціальних фондів через завищені макропоказники на рівні 36,9 млрд грн;