Фантастика Всесвіту. Випуск 4
- Автор: Зельцер Дэвид
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Фантастика Всесвіту. Випуск 4». Краткое содержание книги:
— А мій не зіграєш?
Сіла знову за піаніно, ушкварила «Турецький марш», — усі були в захваті. Фадул і Алваро ще аплодували, а дівчина вже підвелась і підійшла до батька.
— То я вже можу йти?
Свавільниця, подумав Фадул, відчуваючи, як зростає напруження: голос Жаміла, попри усмішку під вусами, виказував гнів:
— Ні. Сідай отут і побалакай з Фадулом.
Батько знову завзято засперечався з Алваро Фарією про місцеві справи. Аруза й Фадул перемовилися кількома словами; його спроба зацікавити її Кораном і Біблією не мала успіху. Вона кусала губи й ніби не чула його: покарана студентка чи незайманиця, роздратована тим, що вийшло не по її?
Дона Жордана, мати, поглядала стурбовано й всміхалася гостеві; вона поспішила на виручку, непомітно для Жаміла. Завела з Фадулом розмову про арабські ласощі: розказувала рецепти, сперечалася про дози меду й кунжуту.
Опасиста, кругленька, проте обличчя ще зберігало сліди колишньої вроди. Вже двадцять літ, як батько, Шафік, просватав її за Жаміла, і вона пішла за нього, найзнадливіша бегума в Ільєусі. Врода в Арузи від матері, зате свавільність і затятість — батькові.
Під вікном хтось уперто насвистував жваву мелодію з «Турецького маршу».
Дорогою до пансіону Тілде, з його несправжніми, але шикарними француженками, — то такі штучки, що пальчики оближеш, запевняв Алваро Фарія, — Жаміл Скаф раптом спинився і, взявши Фадула під руку, з нервовим смішком запитав, як йому сподобалася Аруза.
— Красуня, бегума. А про виховання й говорити годі.
Тоді земляк приголомшив його запитанням:
— Хочеш одружитися з нею? — І додав скоромовкою, мало не задихаючись: — «Меблі» процвітають, я відкриваю філіал в Ітабуні й закладаю какаову плантацію в Ріо-де-Брасо. Аруза в нас одиначка. — Тоді знову запитав: — Хочеш одружитися з нею?
Ошелешений несподіваною пропозицією, Фадул навіть не оцінив належно французьку любов, якої удостоївся. Вже згодом, у готелі «Мамеде», до нього дійшло, що то Жаміл Скаф вибирав жениха для Арузи.
Жамілове бажання знайти жениха для дочки було цілком природним і зрозумілим, гідним усілякої похвали. Бо який батько не дбає про щастя й майбутнє своєї дитини?
Фадул попрохав дозволу трохи подумати, мовляв, у наступний приїзд до Ільєуса він неодмінно дасть відповідь. І подякував за виявлені честь і довіру.
Наступного ранку, подавшись на вокзал, Фадул Абдала рушив дорогою, що привела його до підніжжя гори Конкіста. Випадково чи зумисне? На вершині гори стояв колеж Скорбної Богородиці сестер урсулинок, де вчилися на вчительок початкових класів шляхетні дівчата Ільєуса й усієї какаової зони. Уранці й увечері вихованки веселою зграйкою піднімалися і спускалися з пагорба. А внизу вже чатували кавалери.
Аруза, побачивши його з валізою, як у мандрівного крамаря, з капелюхом у руці, скинутим для привітання, мимоволі аж скрикнула. З досади чи хвилювання? Вона познайомила його з подружкою Белщьєю, сусідкою й повірницею: дівчата саме розмовляли про нього. На вокзал Фадул поніс із собою образ дівчини в блакитно-білій формі.
На перерві Аруза почала виливати душу в улюбленому куточку під манговими деревами. Белінья слухала, але допомогти не могла. Зате інша пансіонерка, Аута Роза, бідова й хитра другокурсниця, порадила закоханій дівчині, як спекатися обранця її батька. Вона бачила його внизу: простакуватий, прокурений гевал, цілковита протилежність випещеному бакалаврові, за яким сохла Аруза і який сохнув за Арузою.
На цей ризикований крок Аута Роза штовхала її з усією відвертістю. Доведеться зібрати всю свою мужність, кинути виклик рідним і суспільству. Ця Аута Роза, за словами черниці Ани де Жезус, яка вилучила її таємне листування, була справжня сатана в спідниці. Замкнута на сім запорів за високими мурами колежу, вона зуміла не тільки листуватися з коханим, поетом Жозе Жуліо Калазансом, а й нишком сходитися з ним. Інакше як би зміг редактор і видавець «Грапіунської газети» в передаваних через Белінью посланнях так яскраво й безсоромно описати тіло студентки, звичайно заховане під блакитно-білою формою? Прочитавши палкі послання, черниця Ана де Жезус згрішила подвійно: одно — що прочитала, а друге — що засунула їх під матрац, не показавши матері ігумені. Бона симпатизувала учениці: дівчина відчайдушна й легковажна, але серце в неї золоте. Черниця Ана де Жезус до постригу теж була молода й кохала.
Аута Роза вміла нав’язувати свою волю: Аруза зачаровано слухала її сатанинські поради.