Феномен Фенікса
- Автор: Чемерис Валентин Лукич
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: ФІТОСОЦІОЦЕНТР
- ISBN: 966-525-569-Х
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Феномен Фенікса». Краткое содержание книги:
У книзі також вміщено низку фантастичних повістей та оповідань, серед яких «Особлива місія мадам Крижанівської», «Подорож після смерті», «Інтерв’ю на Чорториї», «Ліліт — птиця нічної грішної любові» (вперше так детально розповідається про біблійну попередницю Єви, першу дружину Адама) та інші пригодницькі, містичні речі, гостросюжетні, із своєрідним поглядом письменника на різні загадкові явища, про таємниці людської душі і світу, що нас оточує.
І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: «Із кожного дерева з Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра і зла — не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього напевне помреш».
І були вони нагі обоє, Адам та жінка його вони й не соромились. Райське, одне слово, життя випало чоловікові. Жити б та Богу дякувати і всі його настанови виконувати. Нам би таке.
Але… Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив.
… І сказав змій до жінки: «Умерти — не вмреш!.. Ваші очі розкриються і станете ви немов Боги, знаючі добро і зло».
І спокусив змій Єву (чи вона недалеко вродилася від Ліліт?) і вона «взяла з його плоду, та й з’їла, і разом дала теж чоловікові своєму (грішить — так грішить разом!) і він з’їв. І розкрилися очі в обох них, і зшили вони фігові листя (сором пізнали) і зробили опасни собі».
Як дізнався Господь Бог то сказав: «Що ж це ти наробила?»
А жінка сказала: «Змій спокусив мене і я з’їла».
І прокляв тоді Бог змія — «над усю худобу, і над усю звірину польову. На своїм череві будеш ти повзати, і порох їстимеш у всі дні свого життя!»
… До жінки промовив:
«Помножуючи помножу терзання твої та болі вагітності твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, — а він панувати буде над тобою».
І до Адама сказав Він:
«Ти в скорботі будеш їсти від неї (землі) всі дні свого життя. Тернину і осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову (ну і натворила ж Єва!). У поті свого лиця ти їстимеш хліб, аж допоки не вернеш у землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся».
«І назвав Адам ім’я тій жінці: Єва (себто життя, жива), бо вона була мати всього живого, і зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну — і зодягнув їх».
Місце Ліліт у раю зайняла Єва (хоч і не надовго), зайняла його на всіх законних підставах, ставши і господинею, і вірною йому, як мужу своєму.
І зажив Адам у раю з новою жоною як… у раю. І став він забувати свою першу примхливо— вередливу жону, що так брутально кинула його.
І все було б добре, якби не трапилося вже згадуваного гріхопадіння.
І сказав Господь Бог: «Ось став чоловік, немов один з нас, щоб знати добро і зло. А тепер, куди б не простяг він свою руку і не взяв з дерева життя і щоб він не з’їв — і не жив повік віку. І вивів його Господь Бог із Еденівського раю, щоб побрати землю, з якої узятий був. І вигнав Господь Бог Адама». А на схід від Еденського раю поставив Херувима полум’яного, меча який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя».
І соромно та ніяково стало добрій — майже зразковій Єві, що вона не послухавши Бога, вчинила таке, послухавши змія.
Ще й Адама намовила згризти те солодка яблуко з дерева пізнання, занапастила й чоловіка.
І вирішили вони тоді покаятись і провини свої великі спокутувати. І робили те не день і не два. (Як у приказці: є каяття та нема вороття).
З «Книги про Адама» єпископа Аракела Сюнецті виходить, що нібито Адам і Єва після вигнання з раю дали обітницю стояти нарізно з жоною 40 чи 37 днів у ріках Тигр (або Йордань). В раю вони буцімто до гріхопадіння жили окремо: Адам серед тварин-самців, а Єва серед тварин-самок — таке значить, утнули!
Але окремо жили, у водах нарізно стояли, а сина Авеля Єва народила таки — чи не стояли виходить у ріках різних, не жили в різних куточках раю, а більше всього що в однім якімсь, вельми затишному місці.
Так закінчилася перша сімейна драма людства. І звідтоді почалося, що й нині триває, — нещастя людства. Як Адама було вигнано з раю і рай той назавжди скінчився. Наче золотий сон який був і якого ніби й ніколи не було. І виною тому була представниця прекрасної половини людського роду. Виходить, що перша Ліліт, що друга, Єва таки завдали Адамові клопоту по саму зав’язку.
Щоправда, крім втрат є й здобутки: «Пізнав Адам Єву, жінку свою і вона завагітніла».
Виходить, один раз втратив чоловік, в інший — пізнавши нарешті жінку, — здобув. А який з них кращий?
Ні, ні, не беруся судити, бо нікому не догодиш, адже одному перший рай кращий, другому — другий. Визначайтесь, добродії — самі.
4. ДРУГЕ ПОВЕРНЕННЯ ЛІЛІТ
КАЇН УБИВ НЕ РІДНОГО БРАТА? І ХТО ТЕПЕР ДОВЕДЕ,
ЩО ЛІЛІТ НАРОДЖУВАЛА… ВАМПІРІВ — БОГ З ВАМИ!
БУЛА ВОНА ВСЬОГО ЛИШЕ ВІЛЬНОЮ ПТИЦЕЮ НІЧНОЇ ГРІШНОЇ ЛЮБОВІ!
Як бачимо другий експеримент Господа Бога по створенню жони для Адама нарешті завершився.
І завершився успішно — Адам хоч і за другим заходом, але отримав супутницю життя, що припала йому до душі.