Феномен Фенікса
- Автор: Чемерис Валентин Лукич
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: ФІТОСОЦІОЦЕНТР
- ISBN: 966-525-569-Х
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Феномен Фенікса». Краткое содержание книги:
У книзі також вміщено низку фантастичних повістей та оповідань, серед яких «Особлива місія мадам Крижанівської», «Подорож після смерті», «Інтерв’ю на Чорториї», «Ліліт — птиця нічної грішної любові» (вперше так детально розповідається про біблійну попередницю Єви, першу дружину Адама) та інші пригодницькі, містичні речі, гостросюжетні, із своєрідним поглядом письменника на різні загадкові явища, про таємниці людської душі і світу, що нас оточує.
Не на ту напали!
Досі дивно— предивно: як вона, перша жінка, буцімто створена самим Господом і поселена в Едемі та раптом проміняла його на грішну землю? Та ще й здійняла бунт. До гріхопадіння. Коли ні їй, ні чоловіку її ще не були відомі добро і зло.
— От і виходить мовби неув’язочка. Не знаючи, що таке добро і зло, як можна повстати проти райського життя? Та ще не знаючи іншого взагалі життя. (От і спробуй цим жіночкам звідтоді догодити — ти їй рай, а вона драла! Давай їй грішну землю!)
А все тому, розповідають нам інші апокрифи, що були популярні ще в ранньому Середньовіччі, що причину падіння Ліліт та перетворення її з людини (кращої представниці кращої половини роду людського) у демоницю (демонське кодло), можна пояснити лише одним: насправді Ліліт була створена не Богом.
Зовсім не Богом, а… Сатаною, якому Господь, не маючи вільного часу необачно доручив се діло — створити Адамові[40] жону. Адам тоді тиняючись раєм, тільки й пхикав: хочу жону! Хочу жону! У кожного звіра пара є, а я ж людина.
Сатана — а він тоді був ще зразковим янголом — чи не архангелом, котрий визнавав Бога, — і створив. Знав Господь кому доручати таке архіважливе діло!
Так ось той Сатана, що згодом став вічним противником Господа та падшим янголом і створив Ліліт — на горе Адамові. Я і пізнішим людям. І в першу чергу, звісно, всім наступним чоловікам (От кому ми, чоловіки, повинні дякувати!)
А створив Сатана Ліліт в образі найпрекраснішому. Ліліт була красунею з красунь. Та що з того, як Адам, не маючи з ким її порівняти за відсутністю інших дів, — не вважав її такою, бо й не розбирався в жіночій красі — справді глиняній, що з нього візьмеш!
А Сатана її створив, повторюємо, найчарівнішою і найспокусливішою, як би ми сьогодні сказали — сексапільною чи що. В крайньому разі зело сексуальною. (Прямо секс-зіркою). Але, кого в раю вона могла спокушати? Того флегматика, глиняного Адама?
Все б нічого, так душею та краля-красулечка, ліпота до того небачена на ймення Ліліт, була подібна до свого творця Сатани… Ой, ой, не робіть передчасних висновків та ще на все жіноцтво, шановні добродії новітні Адами — ще не все втрачено. Тому й драла дала з раю, що душу мала… гм-гм… від самого Сатани, і була вона не лише красунею, а в до безміру недоброю, підступною, злою й жорстокою — як і її творець, адже як і Адам, Ліліт не була народженою, а була створеною. А це велика різниця, добродії і товаришочки!
Ось звідтоді, кажуть, на землі живуть два типи людей: злі та жорстокі і взагалі, не добрі (це діти, онуки і правнуки і далекі пра-пра-пра… Ліліт, сатанинського чарівного створіння) і добрі та милосердні — діти, онуки, правнуки і взагалі пра-пра-пра… Єви, творіння Божого.
А щодо Ліліт, то вона, як задерши спідниченьку, дала драла з раю коли і самі янголи не змогли її повернути від Червоного моря, Господу Богу нічого не залишилося робити, як створювати Адамові нову жону. І тепер вже Самому, не довіряючи се відповідальне діло нікому, тим більше Сатані.
Ось тоді на світ білий і вигулькнула Єва. Вирішивши нарешті ліквідувати свою промашку в створенні жони для Адама, Господь, закачавши рукава, енергійно взявся за діло. І створив подругу Адамові не як Сатана з глини свою Ліліт, а з Адамового ребра. Щоб міцніше її прив’язати до мужа свого. І це йому, як час покаже, нарешті вдалося, і вдалося просто таки блискуче!
І сталося це, як згодом казатимуть, за часів Адама. Себто дуже давно, у дуже віддалені часи.
3. ДРУГА СПРОБА ОЖЕНИТИ АДАМ НАРЕШТІ ВДАЛА, ХОЧ І ЗАКІНЧИЛАСЯ ФІАСКО — ГРІХОПАДІННЯМ МОЛОДИХ ТА ВИГНАННЯМ З РАЮ ВТРИШИЯ!
І сказав Господь Бог: «Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього…»
І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон і заснув він. І Він узяв одне з ребер його (як саме ліпив Сатана свою Ліліт, в Біблії про те анічичирк), і тілом закрив його місце. І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку і привів її до Адама, і промовив Адам: «Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою (от що таке запопасти справжню жінку, з власного ребра, а не з якоїсь там річкової глини) та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом». І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромилися.
Отож, насадив Господь Бог рай у Едемі, на сході, і там осадив людину, що її Він створив, і Господь Бог зростив із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю і дерево пізнання добра і зла.
40
За мусульманською ідеологією Адам в раю буцімто говорив арабською мовою — цікаво, хто ж її його навчив, коли мов ще взагалі не було — в тім числі і арабської. А на землі він буцімто говорив багатьма мовами, але головно сірійською.