Золотий маг. Книга 1. Зерно

Пройшло десь півгодини. Двері в зал відчинилися і на порозі з’явилася Петал. Вона була задоволена та горда собою, посмішка не сходила з її вуст. Вона пройшла повз інших учнів, подивившись на них зверхньо. Неначе вона вже була справжнім магом, а вони ще ні.

— Гвелінторе, ти наступний, — сказала Магістр Лоре, визирнувши з класу.

Мабуть, процедура первинної ініціації для учнів без магічного Зерна була трохи коротшою, бо не минуло й хвилин двадцяти, як задоволений Гвелінтор вийшов із залу та помчав у житлову зону до інших учнів хвалитися.

— Нік Еліша. Заходь. — сказала Квіта, без особливої радості.

Нік увійшов до зали. Це була невелика кімната, зовсім без столів. Біля стіни стояли стільці, а посередині були розкладені мати. Стіни кімнати були голими, без будь-якого декору. Очевидно, тут проходили заняття з практичної магії. Вся підлога була прорізана каналами для відводу води, які збиралися біля стіни у спільний злив. Нік пройшов в центр кімнати та всівся на м’які мати.

— Чого ти туди сів? Сідай на стілець. Треба півгодини перечекати, щоб не викликати підозр, — сказала Квіта і сіла на один зі стільців біля стіни.

— Я теж радий тебе бачити, — з посмішкою відповів учень, залишаючись на матах. — Тут м’яко, а на дерев’яній лавці я вже насидівся. Дупа болить.

— Ніку, поводься пристойно. Ми ж, здається, домовилися про це у Зонколана, — парирувала Квіта, не бажаючи підтримувати жарти.

— А ти сьогодні чудово виглядаєш, — продовжував Нік гнути свою лінію, не звертаючи уваги на зауваження Квіти.

— Я так розумію, що ти не збираєшся вести себе нормально. Тоді мені доведеться попросити Зонколана і Магістра Хегана, щоб тебе перевели до іншого викладача, — сказала магеса.

— Квіто, я вже тобі і Зонколану казав, що мені до одного місця ваші правила. Що за дитячий садок? Я поважаю тебе як викладача, але це зовсім не заважає мені ставитися до тебе як до красивої жінки. Я не малолітній учень-юнак. Я старше за тебе, набагато більше побачив та дізнався в житті і ніхто не заборонить мені фліртувати з тобою. Хочеш ти цього чи ні.

Квіта нічого не відповіла на слова Ніка. Він дивився їй прямо в обличчя. Вона почервоніла чи то від злості, чи то від збентеження.

— Я здоровий чоловік. І нехай у вашій ієрархії я учень, але у своїй я вже сформована людина, яка багато чого досягла. Між іншим, у мене через вашу довбану магію вже три місяці не було сексу. І як я, по-твоєму, повинен дивитися на таких красивих жінок, як ти? — він побачив, як вона почервоніла ще дужче після цих слів і вирішив ще більше її дістати. — Хоча є один варіант, як мене позбутися. Точно. Мені треба познайомитися з якоюсь молодою вродливою дівчиною, тоді я залишу тебе в спокої. Може, порадиш когось? О! Між іншим, я вже запримітив одну таку на медичному факультеті. Вона мене оглядала. Ох, яка гарна молоденька штучка.