Мудрі жінки
- Автор: Когут Людмила
- Язык: украинский
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Мудрі жінки». Краткое содержание книги:
Романові після цього телефонного дзвінка робота не йшла до рук. Дивно, тривожно! Не знав, що й думати.
Зателефонував додому — ніхто не відповідає, на мобільний до Оксани — поза зоною.
На сьогодні він спланував багато зустрічей, повинні прийти важливі замовники для обговорення проектів, готових до впровадження.
Учора зі своїми конструкторами востаннє переглянув нові цікаві рішення, схвалив, і сьогодні вирішив віддати замовникам виконані проекти. І так несподівано руйнується все задумане!
Його бюро мало хорошу репутацію: незавищені ціни, кваліфіковані спеціалісти, які з однаковим ентузіазмом проектували і церкви, і житлові будинки. Але найголовніше — роботи виконувалися швидко, якісно і творчо. Усе це створювало Романові імідж успішного бізнесмена.
Він був сином небагатих селян. Знав, що як сам собі не зарадить і на себе не заробить — йому ніхто нічого не дасть. Роман виріс із думкою, що від роботи на землі ніхто ще не розбагатів. Його мама, скільки він пам’ятає, важко працювала в колгоспі і на своєму полі. Батько також не розгинав спини на невеличкому цегельному заводі, який був у них в селі. І нічого не доробились. Дивлячись на них, син вирішив іти іншим життєвим шляхом.
Закінчив архітектурний факультет із червоним дипломом. Зрозумів: щоб розбагатіти — треба працювати з багатими людьми, які хочуть вкладати свої капітали в нерухомість. Зібрав під своє крило молодих і перспективних конструкторів, архітекторів, будівельників.
Був урівноваженим і серйозним керівником, незважаючи на молоді роки. Почав пошук заможних клієнтів. Перші замовлення стали гарним стартом для його бюро — Роман натрапив на щасливу бізнесову течію.
Під офіс орендував гарне просторе приміщення. Придбав сучасні комп’ютери і різну техніку. Постійно працював над завоюванням ринку, активно використовував методи реклами. Справи йшли дуже вдало. Його знали у вищих бізнесових колах.
Для себе спроектував гарний будинок у передмісті — невеликий, але цікаво і сучасно скомпонований. Використав економічно площу, яка була відведена під забудову. У підвальному приміщенні була величезна їдальня з приміщенням для відпочинку. Це був і зал, і кімната, де любили збиратися друзі. Тут були і сауна, і джакузі, і більярдний стіл, а також пральня і сушарка для білизни. На першому поверсі — велика вітальня з каміном і спальні кімнати для гостей. Тут зупинялися його батьки і друзі, коли приїздили в гості. Всі мали окремі душові і туалетні кімнати.
Другий поверх був їхнім з Оксаною раєм. Тім була величезна спальня, поряд — душова, робочий кабінет, дуже затишна дитяча кімната, а також кімната для няньки.
Одне слово, проект був настільки вдалим, що кожен з гостей, хто мав намір будуватись, вирішував узяти за основу саме його.
А щастя його батьків не мало меж, вони не могли натішитися своїм сином — він жив у царських хоромах, які побудував собі сам, тяжко працюючи і постійно навчаючись. Вони пишалися ним небезпідставно.
Але от в особистому житті Романові не зовсім поталанило — сім я не склалась. Іепер про свою дружину він думав постійно, і не міг зрозуміти: чого їй не вистачало, що їй ще було потрібно? Вона мала все! То якщо вона від нього пішла, не взявши нічого, навіть власної дитини — то чогось важливого їй усе-таки не вистачало. Напевне, насамперед совісті, а також, як казала його мама, доброго прочухана.
Зрештою, зараз це були тільки його домисли. Роман хотів, щоб дружина розповіла йому про все, що з нею коїться. Але вона мовчала вже місяць.
Єдине, що йому зараз потрібно, — знайти порядну і сумлінну няньку для Соломійки. Скільки ж дитина може жити з бабусею в селі, де немає жодних вигод? Без донечки він не уявляв свого життя…
У дитини була колись нянька, але це було тоді, коли Соломійка тільки народилась. У той час молода сім’я якраз переселилась у свій гарний новий будинок. Тут завжди було багато роботи — молодий сад навколо, квітники, велике подвір’я. Окрім того, треба ще зварити їсти і, найголовніше, пильнувати дитину. Романові було шкода дружину, і він найняв для роботи по господарству подружжя пенсіонерів, які не мали дітей. Вони з радістю господарювали: чоловік — біля будинку, дружина — у домі, а також допомагала Оксані глядіти за дитиною.
Ще тоді зауважував Роман, що його дружині ніяк не сидиться вдома і не в радість їй гарний новий будинок.
Оксана вийшла на роботу, не відбувши декретної відпустки. Аргументувала це тим, що її посаду може посісти хтось інший.
Чоловік жалів її, розумів, що молодій жінці хочеться більше бути в товаристві, між людьми. Але він не знав, що робота і власні примхи можуть бути головнішими за сімейні обов’язки.