Людолови Том 1

Наступного дня Шафіге принесла голку й нитки і, лагодячи сорочку братові, розповідала:

— Прийшла до нас циганка Кайтмаза. Скаржилася, як обдурив її Сафар. Розпитувала й про тебе. Я розповіла, як тобі скрутно, і просила поворожити на тебе. А вона, замість ворожити, каже: «Допоможи братові: є в Сафара невільниця. В неї на нозі карбункул, тому її ніяк не виведеш на продаж. А жінка вона здорова, вродлива і, як людина, дуже хороша: добра, розумна, працьовита. Хай Нур'ялі купить її. Буде в нього робітниця й господиня. І це буде втроє дешевше, ніж весілля, агарлик і подарунки нареченій».

— З глузду з'їхала твоя Кайтмаза, — обурився Нур'ялі. — Людині нема чого їсти, а вона — невільницю.

— Навпаки, — образилася Шафіге. — Сафар поїхав, а бранка залишилася в Омира. Омир не хоче її годувати. Він ладен віддати її за двісті аспрів. Ти ж подумай, це ціна пари овечок.

— А що, як вона не видужає? Що тоді робити з калікою.

— Видужає, - запевняла Шафіге. — Її вкусив дорогою тарантул, а ми виготуємо масть із морської трави. Це ж чарівна штука — ця масть.

Нур'ялі всміхнувся.

— Ех, Шафіге, Шафіге! Хороша ти в мене, сердечна, але ні в чому ти мені не допоможеш. Доведеться кидати Чабан-Таш та йти до Каффи у вантажники.

— Ні, Нур'ялі, ні! — не в жарт злякалася Шафіге. — Я все влаштую. Я наказала Кайтмазі забігти ще раз. Надвечір повертається вона до Каффи — я піду разом з нею подивитися на цю бранку. А що, коли вона справді хороша людина?

Тепер стривожився Нур'ялі. Невже Кайтмаза ладиться завести Шафіге до притулку розпусти? Від неї можна всього сподіватися. Стурбований, змусив він сестру заприсягтися пророком, що вона нікуди не піде з дому, і залишив її, подякувавши за турботи.

Але Кайтмаза не брехала. Вона зненавиділа Сафара за те, що він продав Настю, не дочекавшись Гасанової відповіді, і думала помститися, видравши Горпину з його лабет. Навмисно приклала вона до її ноги звичайне горіхове листя, що відбирає жар, але не лікує карбункул і, запевняла Омира, що доведеться відняти їй ногу. Довідавшись про лихо Нур'ялі, вона надумала вбити двох, зайців — продати йому Горпину за дурничку і цією послугою сплатити Шафіге свій борг.

А Шафіге не знала, що й робити. Порадилася з Медже, з Джевгер, із Салтанет, і вони ухвалили допомогти товаришеві дитячих років. Медже дала срібну обручку, друга — золотий дукат із шапочки; третя — гаптовану маграму [168]. І зібралося більше, ніж запросив за Горпину Омир. Досвідченим оком оцінила Кайтмаза зібране. Так, цього, певно, вистачить. Залишиться навіть Кайтмазі з дочкою. І, зав'язуючи свій клунок, Кайтмаза знову і знову наказувала, щоб Нур'ялі конче приїхав у п'ятницю до Каффи.

Нур'ялі справді часто возив туди човником садовину й городину, сплачуючи отак рештки свого боргу Халілеві. І на цей раз наказав йому Халіль відвезти на базар двісті запашних динь і кілька caпeтів персиків та інжиру.