Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
77 Фраза П/ібдъ живота зринає в Книзі пророка Осїї 10: 12.
78 Єхидна (гр. едчбга) - згідно з грецькою міфологією, страшна почвара, напівжінка-напівзмія. За словником Памви Беринди, слово вхідна означає "ящорка" й потрактоване так: "Сей звѣр, растлѣвающ рождшую и прогризающ чрево єя, сице глаголется 'происходити на свѣт'" [БериндаП. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 403]. Єхидна входила до кола емблематичних образів. Наприклад, у збірці «Symbola et emblemata» є малюнок «Пресмыкающаяся Ехидна, мечем обезглавленая» з підписом: "Уповаю, доколѣ живу и дышу. Dum spiro, spero" [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 4-5].
79 У цих своїх міркуваннях Сковорода близький до науки деяких київських барокових богословів (Феофан Прокопович, Самійло Миславський, Іриней Фальківський та інші), які, наслідуючи протестантів, не визнавали церковний Переказ за джерело Об'явлення [див.: ЛабаВ. Біблійна герменевтика. Вид. 2-е. - Рим, 1990. - С. 142]. Недаром, скажімо, Самійло Миславський, рекомендуючи учителям Харківського колегіуму послуговуватися у власних теологічних викладах курсом богослів'я Феофана Прокоповича, підкреслював, що "thesis или положенія, sive veritates theologicas, то есть истины богословскія [слід] основывать на Священном Писаніи, яко единственном источникѣ и началѣ священной богословіи" [ЛебедевА. Харьковский коллегиум как просветительный центр Слободской Украины до учреждения в Харькове университета // Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских при Московском университете. - 1885. - Кн. 4 (окт.-дек.). - С. 60]. Тим часом православна доктрина трактує це питання інакше. Пор., наприклад: "Вопрос. Не довлѣст ли вѣрити точію в Писаніи Святом содержимая? Отвѣт: Не довлѣет; подобаєт бо и преданіям церковным вѣровати..." [Вѣнец в честь тривѣнчанному Боїу, в Троици славимому. - Чернігів, 1712. - Арк. 107; пор.: Винницький І. Катихисіс, албо Наука христіанскія. - Унів, 1685. - Арк. 7 (зв.)].
80 Парафраза Євангелії від св. Матвія 15: 6-7. Пор.: й р^орйсте ^повѣдь вжїгс і,а преданїе Bdiue. /ІИЦЕ/И^рИ.
81 У списку явно помилково: прочїи.
82 Кураж - одне з улюблених понять Сковороди. Як пояснював Жозеф де Местр: "Слово courage (мужність, безстрашність) утворене від сог та rage, тобто 'жага серця', або, краще сказати: 'піднесення, захват серця' (в сенсі англійського rage). Це слово, загалом беручи, -доволі вдалий переклад грецького thumos" [Местр Ж. де. Санкт-Петербургские вечера. -Санкт-Петербург, 1998. - С. 85]. Згідно з Максом Фасмером, у Російській імперії це слово вперше з'являється у Феофана Прокоповича [див.: Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. 4-е изд., стереотип. - Москва, 2004. - Т. 2. - С. 422].
83 Парафраза Послання св. ап. Павла до галатів 6: 16. Пор.:/ийръ нл нй^ъ й мать.
84 Парафраза Книги пророка Ісаї 61: 7. Пор.: й весмїе в^чное над главою й^ъ.
Наркісс
Разглагбл о Том:
Узнай Себе
Прблог
Сей есгь Сын мой перворбдный. Рождён в седмом Десяткѣ Візка сего. Наркісс нарицается піжіїї Ці’. ь і и піжіїї Юноша. Наркісс Юноша, в Зерцалѣ прозрачных Вод, при Исгбчникѣ, взираюгцій сам на Себе и влюбйвшійся смертно в самаго себе, есгь предрёвняя Прйтча из обветшалыя Богослбвіи Егйпетскія, яже есгь Матер Еврёйскія. Наркісов Образ благовѣсгйт de: "Узнай себе!"1 Будьто бы сказал: Хбгцеши ли быть Довблен собою? и влюбйться в самаго себе? Узнай же себе. Испытай себе крѣпко...2 Право! Како бо можно влюбйтися в Невѣдомое? Не горйт Сііпо, не касаясь Огня. Не любит Сёрдце, не вйдя Красотьї. Вйдно, что Любов есгь Софіина Дгцерь3. Гдѣ Мудрость узрѣла, там Любов сгорѣла. Войсгину блаженна есть Самолюбносгь! агце есгь Свята; Ей свята! агце йсгинная; Ей Глагблю Истинная! агце обрѣла и узрѣла Едйну Оную Красоту и Истину:
"ПосредІІ вас сгойт: Егбже не вѣсте"4.
Блажен Муж! йже обрііте в Дбмѣ своем Истбчник Утѣшёнія, и не гбнит Вѣтры со Исаѵом, ловйтелствуя по Пусгым Окблицам. Дгцерь Саулова Мелхбла, из Отчаго Дому, сквозь Окнб, разсыпающая по Улицам Взбры своя, есгь Мати и Царйца всѣх, шатаюгцихся по Окблним Пусгыням, во Слѣд безпутнаго того Волокйты, кого, как буйную Скотйну, встрѣтив загбнит в Дом Пасгырь наш. Куда тя Бѣс женёт?
"Возвратйся в Дом твой!"5
Сій суть Наркіссы буіи. А мой мудрый Наркісс амурится Дома, по Соломбновой Прйтчѣ:
"Разумыв Праведник, себѣ Друг будет"6.
Кто, де, іірозрііл во Водах своея Тліііііі Красоту свою, тот не во Внѣшность кую-либо, ни во Тлѣнія своего Воду, но в самаго себе и в самую свою Точку влюбится.