Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба
Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба

Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба». Краткое содержание книги:

Видання є першою фундаментальною працею, присвяченою найдавнішому періоду історії України, написаною із залученням найширшого кола археологічних, історичних етнографічних та антропологічних джерел. У другому томі висвітлюється давня історія населення України від ранньозалізної до пізньоантичної доби (І тис. до н. е. — перша половина І тис. н. е.) в усіх її аспектах — політичному, соціально-економічному, культурному. У книзі викладені найголовніші гіпотези, концепції і погляди на історію кіммерійців, скіфів, сарматів, античних держав Північного Причорномор’я, та їх взаємовідносин.
Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України.
1 ... 115 116 117 118 119 120 121 122 123 ... 227
Перейти на страницу:

Соціальне розшарування населення, особливо сільського, ще не було яскраво виражене. Використання масової рабської праці на Боспорі, які в інших регіонах Причорномор'я, не помічається. Про наявність рабовласників, в тому числі й храмових, можна лише висловлювати здогади. За правління Археанактідів збільшився наплив місцевого населення в міста, зокрема заможних представників з Сіндики і, можливо, меншою мірою, номадів. У відносинах з боспорськими греками провідну роль відігравали сінди[594]. В соціально-економічному плані сінди та меоти були найрозвинутішим місцевим населенням. Психологічна близькість з сіндами диктувалась однаковим з еллінами образом життя. Над усе елліни цінували землеробство, яке у місцевих племен мало значний розвиток. Із свого боку дружелюбні сінди дозволили на побережжі заснувати колонії і зуміли швидко оцінити й сприйняти надбання греків. Рядове сільське населення Сіндики в V ст. до н. е. матеріально було багатшим, ніж скіфи Східного Криму і меоти[595]. При Археанактідах сіндська знать встановила економічні, культурні та родинні відносини з аристократією грецьких міст, особливо азіатської частини Боспору і Німфею. Войовничіші меоти, навпаки, продовжували досить стримано, а може й вороже ставитися до греків[596]. Взагалі зв'язки із місцевим населенням Боспору, етнос якого невизначений, а також скіфськими номадами в цей час ще не набули особливого економічного значення. Щоправда, існує думка, що між ними не тільки встановлювалися інтенсивні контакти, але й що номади, інтегровані в античні поліси, були основним виробником у Боспорській державі[597]. Проте на перших етапах розвитку боспорських полісів, які традиційно зберігали єдність громадянської общини, навряд чи могло бути прийнято до їхнього середовища значну кількість варварського населення, а особливо номадів. Хоч у V ст. відзначається седентаризація якоїсь їх частини, вони в основному зберігали кочовий образ життя. Більше того, з їхнього боку простежується постійна загроза полісам[598]. Не можна також перебільшувати і скіфський вплив у Німфеї, хоча б тому, що в його некрополі виявлено елементи сіндського і грецько-сіндо-скіфського поховального ритуалу, де важко вбачати тільки номадів будь-якого рангу[599].

Що являла собою структура Боспорської держави і яким був офіційний статус полісів і їхніх громадян, невідомо. Однак, враховуючи те, що всі міста Боспору в V ст. до н. е. розвивалися більш-менш рівномірно, автономію при Археанактідах, напевне, зберігали майже всі. Між полісами існували тісні економічні, культурні, релігійні і, звичайно, родинні відносини. Інтенсивніше розвивався Пантикапей. Цікаво відмітити, що у ньому в період спорудження величного храму Аполлона не велося значного житлово-господарського будівництва[600]. Пантикапейці задовольнялися в основному житлами, збудованими раніше. В деяких містах (Мірмекій, Тіритака, Фанагорія), які входили до федерації, і тих, що не входили (Німфей, Феодосія), навпаки, саме в V ст. до н. е. розпочалося розширення територій завдяки новому будівництву. В Фанагорії проводилося терасування схилів, які відокремлювали нижнє плато від верхнього, та влаштування агори з одночасним спорудженням громадських будівель. Кам'яне будівництво велося в Німфеї і Феодосії. У першому значна увага приділялась організації та перебудові святилищ[601].

Аналіз джерел дає змогу дійти висновку про те, що династія Археанактідів не змогла створити сильного політичного об'єднання, в якому з усією очевидністю виявився б справді тиранічний автаркічний режим. Консолідація більшості полісів, які зберігали свою автономію, мала в основному оборонний і сакральний характер. Однак і таке, суто номінальне, об'єднання стало запорукою збереження полісів від можливого підкорення їх скіфською державою. Політика Археанактідів, здійснювана під егідою Аполлона Спасителя, спрямовувалася на винятково мирні взаємовідносини з сусідніми етносами. Врешті-решт перше об’єднання, яким би воно не було, стало основою для створення автаркічної держави. Так завершився етап історії Боспору, пов’язаний з династією Археанактідів.

На основі того ж уривку з «Історичної бібліотеки» Діодора Сицилійського [12, 31, 1] відомо, що владу після Археанактідів отримав Спартак і правив сім років. Він був засновником династії Спартокідів, яка царювала з 438 р. до І ст. до н. е.[602]. Як і стосовно попередніх правителів, поки що немає єдиної думки щодо їх походження і причин зміни правління.

вернуться

594

Ростовцев М. И. Эллинство и иранство на юге России. — Пгр., 1918. — С. 122; Его же. Скифия и Боспор. — С. 158; Масленников А. А. Население Боспорского государства в VI—I вв. до н. э. — М., 1981. — С. 12, 90.

вернуться

595

Блаватский В. Д. Античная археология... — С. 17.

вернуться

596

Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 81.

вернуться

597

Жебелев С. А. Указ. соч. — С. 84, 91; Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 76, 148.

вернуться

598

Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 81.

вернуться

599

Грач Н. Л. К характеристике этнического состава населения Нимфея в VI—V вв до н. э. // Демографическая ситуация в Причерноморье в период Великой греческой колонизации. — Тбилиси, 1981. — С. 265—266.

вернуться

600

Шургая И. Г. Пантикапей // АГСП. — 1984. — С. 60.

вернуться

601

Там же. — С. 63—64.

вернуться

602

У боспорських написах прийнята форма імені Спарток.

1 ... 115 116 117 118 119 120 121 122 123 ... 227
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)