Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба
Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба

Электронная книга - «Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба». Краткое содержание книги:

Видання є першою фундаментальною працею, присвяченою найдавнішому періоду історії України, написаною із залученням найширшого кола археологічних, історичних етнографічних та антропологічних джерел. У другому томі висвітлюється давня історія населення України від ранньозалізної до пізньоантичної доби (І тис. до н. е. — перша половина І тис. н. е.) в усіх її аспектах — політичному, соціально-економічному, культурному. У книзі викладені найголовніші гіпотези, концепції і погляди на історію кіммерійців, скіфів, сарматів, античних держав Північного Причорномор’я, та їх взаємовідносин.
Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією України.
1 ... 114 115 116 117 118 119 120 121 122 ... 227
Перейти на страницу:

Тіритакські укріплення захищали Пантикапей, Тіритаку, Мірмекій, Порфмій, а на азіатському боці — острови з містами Фанагорія, Кепи і Гермонасса[584]. Можливо, саме вони зі своїми сільськими округами складали основу першої Боспорської держави. За археологічними даними ці міста в першій половині V ст. до н. е. займали невелику площу. Зокрема, найбільший з них Пантикапей — близько 9 га. Кількість населення в містах, на думку В. П. Толстикова, не перевищувала 2—3 тис. чоловік, а в усіх полісах могло проживати приблизно 15 тис., з яких майже 5 тис. складали боєздатні чоловіки. За такої демографічної ситуації боспорські греки, об'єднавшись, спроможні були спорудити Тіритакські оборонні вали за допомогою мирно настроєних місцевих осілих племен (сіндів), також зацікавлених у захисті від кочовиків. Проте за межами оборонних кордонів залишився Німфей — один з найбагатших полісів Боспору. Біля нього утворився новий шлях для скіфів на протилежний берег Керченської протоки.

Для боспорців зведення оборонного кордону мало надзвичайно важливе значення. Набагато довший і важчий для номадів шлях до переправи в Сіндику в обхід тіритакського валу згодом звів нанівець ефективність й інтенсивність їхніх походів[585].

Значну увагу Археанактіди приділяли релігійній справі. Про це передусім свідчить будівництво великого храму Аполлона Спасителя в Пантикапеї, спорудження якого відноситься до початку їхнього правління — близько середини V ст. до н. е.[586]. Храм став центром шанування Аполлона не лише пантикапейцями, а й громадянами інших боспорських міст. Водночас він був символом релігійної амфіктіонії і загальнополісного об'єднання під владою Археанактідів, які традиційно виконували в цьому храмі обов'язки жерця (сакрального басилевса). Таку величну культову споруду в першій половині V ст. до н. е. можна було збудувати лише загальними зусиллями боспорців за наявності релігійної амфіктіонії.

Важливе значення цього храму і культу Аполлона в діяльності Археанактідів підкреслювалося карбуванням рідкісних монет з легендою АПОΛ (скорочене ім’я бога або храму) і його культовою символікою, які мали обіг на території всього Боспору. На основі аналізу цих монет визначають чотирьох правителів династії Археанактідів[587]. Останнім часом ці монети трактуються як емісія верховної симахії і релігійної амфіктіонії[588], що, врешті-решт, не суперечить одне одному, бо храм Аполлона був сакрально-політичним центром об'єднання.

Основою економіки полісів незалежно від їхнього політичного статусу було сільське господарство з усіма його структурними елементами — землеробством, скотарством, садівництвом і, можливо, виноградарством[589]. Крім того розвивалися промисли і ремесла: залізоробне, бронзоливарне, ювелірне, керамічне, кам'яно-, дерево- і кісткообробне[590]. Повсюдно спостерігається їх інтенсифікація. У металургійному виробництві використовувалася власна керченська руда. Залишки металургійної майстерні в Пантикапеї вказують на те, що тут виробництво заліза ще не було відокремлене від ковальської обробки. Вироби з кольорових металів не мали широкого попиту серед варварського населення. Імпорт грецьких виробів дещо зріс лише в Сіндику, де почалася перебудова господарства в напрямку збільшення виробництва додаткових продуктів для обміну з полісами.

Велася жвава торгівля, але її організація майже не відома. Грошовий обіг забезпечував Пантикапей в основному випуском дрібних номіналів, що, напевно, було пов'язано з наявністю великої кількості дрібних споживачів і виробників[591]. До часу правління Археанактідів належить дві паралельні групи монет, які мали в основному емблематику Аполлона[592]. У зовнішній торгівлі використовувалася в V ст. до н. е. інтерлокальна монета Кізіка.

Із завоюванням Іонії персами і падінням Мілета торгові зв'язки змінюються. На перше місце після переможного завершення боротьби з персами виходять Афіни, які почали контролювати прохід в чорноморські протоки[593]. Археанактіди заохочували торгову діяльність боспорців, що підтверджує наявність значної кількості імпорту різноманітного посуду аттичного виробництва, хіоських та фасоських амфор, в яких імпортувалося вино й маслинова олія. Окрім цього з Афін і Коринфа до Боспору привозили теракотові статуетки, мармурову скульптуру, металеві вироби, ювелірні прикраси і одяг. Значне збільшення афінського імпорту простежується у третій чверті V ст. до н. е., коли Афіни повністю заволоділи чорноморськими протоками.

вернуться

584

Толстиков В. П. Указ. соч. — С. 37; Виноградов Ю. А., Тохтасьев С.Р. Ранняя оборонительная стена Мирмекия // Проблемы исследований античных городов, — М., 1989. — С. 27.

вернуться

585

Толстиков В. П. Указ. соч. — С. 44.

вернуться

586

Пичикян И. Р. Ордерная архитектура Северного Причерноморья VI—V вв. до н. э. // ВДИ. — 1975. — № 1. — С. 122—126; Его же. Малая Азия... — С. 146—147; Толстиков В. П. Указ. соч. — С. 44—46.

вернуться

587

Анохин В. А. Указ. соч. — С. 24 и сл.

вернуться

588

Толстиков В. П. Указ. соч. — С. 46—47.

вернуться

589

Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 50 и сл.; Кругликова И. Т. Сельское хозяйство Боспора. — С. 28, 30, 49 и сл.; Масленников А. А. Сельская территория Европейского Боспора в античную эпоху // Автореф. дис. ... докт. ист. наук. — М., 1993.

вернуться

590

Античные государства Северного Причерноморья. — С. 162 и сл.

вернуться

591

Блаватский В. Д. Античная археология и история. — С. 59.

вернуться

592

Шелов Д. Б. Монетное дело Боспора. — М., 1956. — С. 20 и сл.; Анохин В. А. Указ. соч. — С. 24 и сл.

Не зовсім зрозумілим лишається зображення мурашки, в якому варто вбачати символ Мірмекію. Можливо, громадяни цього поліса зробили найбільший внесок у будівництво храму Аполлона, на відзнаку чого їхня полісна емблема ставилася на монетах з легендою АПОΛ.

вернуться

593

Брашинский И. Б. Афины и Северное Причерноморье. — М.; Л., 1953. — С. 91 и сл.

1 ... 114 115 116 117 118 119 120 121 122 ... 227
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)