Світова гібридна війна: український фронт

Не можна не зазначити, що суттєву негативну роль у цій ситуації відіграли:

слабка націо­нальна ідентичність, формування якої тривалий час зазнавало деструктивного впливу російсько-­імперської системи само­ідентифікації[3];

криза соціальної моделі україн­ського суспільства, яка посилила і без того високу вразливість Украї­ни до гібридної війни. Основною причиною такої кризи є іманентна гібридизація соціальних моделей Украї­ни і РФ, «підживлена» трансформацією майнової і фінансової нерівності населення Украї­ни у глибинні соціальні розриви протягом усього періоду незалежності Украї­ни.

Тривалий час в україн­ській регіональній політиці були відсутні ідеї міжрегіональної консолідації, а регіони повністю зосереджувалися на проб­лемах власного розвитку. Ця ситуація значною мірою була спричинена особливостями формування державної регіональної політики в Украї­ні починаючи з 1991 р. За 25 років у державі було обмаль подій, за якими можна судити про системність та успішність процесу формування та реалізації державної регіональної політики. Упродовж багатьох років в Украї­ні не було стратегічного документа з питань регіонального розвитку, виділення коштів на реалізацію питань регіонального розвитку відбувалося за залишковим принципом (система виділення субвенцій місцевим бюджетам з державного бюджету була суб’єктивною, мотивація їх виділення різним регіонам залишалася незрозумілою), здійснювалася точкова підтримка окремих регіонів за відсутності дієвих інструментів стимулювання регіонального розвитку загалом.