Чорний лабіринт. Книга третя
- Автор: Сичевский Василий Павлович
- Серия: Чорний лабіринт #3
- Год: 1991
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Чорний лабіринт. Книга третя». Краткое содержание книги:
На маловідомому фактичному матеріалі письменник досліджує процеси, що відбувалися в середовищі колабораціоністів усіляких мастей, зосереджуючи увагу на українській націоналістичній еміграції.
Духовні боріння, непересічні характери, патріотизм героїв роману художньо переконливо розкриваються саме в цій, завершальній книзі трилогії.
Розділ шостий
DIXI
Генерал Керк прибув до Парижа інкогніто. Керувався саме міркуваннями конспірації, коли, одягнувши потертий костюм і перекинувши через плече японський габардиновий плащ, подався на Гауптбангоф за квитком. У поїзді не скліпив очей і вранці почувався вкрай розбитим і знесиленим. Роки, роки… Як непомітно підкрадається старість. Незначна, але промовиста деталь — розучився спати у поїзді. Досить зміни ритму в гуркоті коліс, скреготу на стрілках, навального лету зустрічного поїзда — і сон біжіть геть, немов сполоханий пес. На привокзальній площі сів у старенькій «пежо» і наказав таксистові відвезти його в аеропорт Орлі.
Керка не цікавила чарівність ранкового Парижа, що пропливав за вікном машини…. Маленькі, затишні кафе, що, як і за часів Мопассана, виставляють свої мармурові столики просто на тротуар, традиційні чорні берети і красномовні погляди дівчат над плетеними кошиками з весняними квітами — все, що мало б бути предметом замилування, зараз дратувало. Зрештою, яке йому до всього того діло? Ось уже кілька діб він мучиться, не знаючи, як повестися в ситуації, що, мов ковбойське ласо бичка, спіймала його. А попервах усе ніби складалося на добре: «ХАМАГ» почала давати продукцію, попит на штучні алмази виявився шаленим. Гроші рікою потекли і на його власний рахунок. Великі гроші, про які він ще вчора і мріяти не міг. Саме тоді й виник, наче вельзевул з пекла, Гуго із своєю дикою ідеєю командити. У молодого Глевіца голова напхана авантюрами. Ну, молодого ще можна зрозуміти, а як він, сивий, смалений вовк, міг підтримати його маячню та ще й узяти на себе дублюючу операцію і наказати Пат приладнати міну під «фольксваген» Ганса Грумкаселя? Що могло штовхнути на це? Тільки зажерливість! Операція ніби була простою, як ковток води. Провал здавався неможливим. Зате в разі успіху він, Джіммі Керк, ставав мільйонером, рівнявся з тим гончаком Хемфрі. Тоді вже ніхто не насмілився б топтатися на його честолюбстві. Честолюбство! Ось причина!
Власне, не все ще втрачено — Торнау більше не стоїть на дорозі до мільйонів. Лишилися формальності: ввести у право спадку його законну дружину, Гізелу фон Глевіц. Як тільки це станеться, Гуго отримає право розпорядника спадщини, стане генеральним директором «ХАМАГ» і почне платити по векселях. Обіцяний мільйон уже, здавалося, відтягував кишеню. І все було б гаразд, коли б… Ох, це прокляте «коли б»! Та хто міг передбачити, що в цю історію раптом втрутиться Тед?! У нього склалося таке враження, ніби у добре налагоджену електронну систему хтось жбурнув каменюкою.
З Монако Патриція повернулася у цілковитому розпачі.
Раніше вона ніколи не впадала в паніку, але раніше вона не була під впливом Теда. «Тедді все знає і погрожує заявити в поліцію!» Спробував було поговорити з тим диким правдолюбом, та де там! «Я не бажаю мати справу з убивцями!» — відрубав, і все. Тепер він тримає за горло їх усіх: Патрицію (їй не уникнути електричного стільця), Гуго фон Глевіца (йому не бачити крісла генерального директора) і йому, Джіммі Керку, не бачити обіцяного мільйона, як власного вуха.
До того ж розголос цієї справи для нього означає ще й крах кар'єри, відставка без пенсійного утримання і повне усунення від справ «ХАМАГ», а отже, і від її прибутків. Фірму проковтнуть брати Стінеси. Недарма навколо неї крутиться цей нудотно-солодкий їхній агент Кебот Єнсен. Відставка давно висіла над головою, наче ніж гільйотини. Він був приречений відтоді, як помер його кумир, президент Рузвельт. Даллеси, Хемфрі й інші гралися з ним, як коти з мишею. Він вивертався, виставляв, як щит, операції, котрі ніхто, крім нього, не зміг би провернути. Крайніченко… Тривалий час він ставив на нього, як на козирну карту, але тепер, здається, та карта буде битою, і не ким-небудь, а самим Крайніченком. Цього передбачити він ніяк не міг. Тепер доводиться визнати, хоч перед самим собою, — психологічний експеримент не вдався.
В Орлі, переконавшись, що до приземлення літака з Нью-Йорка ще є час, він купив свіжих газет і, вмостившись у зручному кріслі в залі чекання, розгорнув «Парі-матч»! В око впала велика стаття під сенсаційним заголовком:
«Таємницю озера Топліц розкрито!»
Дістав окуляри, заходився читати.
«Той, хто, взявши до рук цю статтю, сподівається знайти в ній звичні сенсації, помиляється. Їх не буде, будуть лише факти.