Восьме Правило Чарівника, або Гола Імперія

— Що сталося? — Запитала жінка тоном, яким говорять друзі, вирішивши пробачити один одного і забути про минуле.

— Енн, ти мені не вірила, коли я тобі казав, — поскаржився Натан. — Знову він, мій хлопчик.

— Річард?

— А хто ще може потрапити в такі колотнечі, в які потрапляє Річард?

— Я не думаю про Річарда, як про хлопчика.

Натан зітхнув.

— Я знаю, але важко в моєму віці думати про кого-небудь настільки юного, як про чоловіка.

— Він чоловік, — запевнила його Енн.

— Так, думаю, так, — посміхнувся Натан. — І він Рал.

— У які неприємності на цей раз вліз Річард?

— Він пройшовся по межі пророцтва, — пожартував Натан.

Енн скривила обличчя.

— Про що ти говориш? Що він зробив?

— Я казав тобі, Енн, що хлопчик пройшов по самому кордоні пророцтва — пройшов прямо по тому місцю в пророцтві, де саме пророцтво вже не існує.

Енн помітила, що Натан сильно схвильований, але не надає цьому значення. Деякі люди його боялися. Часто здавалося, що він говорить повну нісенітницю, а насправді просто мало людей були здатні його зрозуміти. Іноді тільки сам пророк може пояснити своє пророцтво. Своїми особливими очима, очима пророка, він може бачити те, що недоступне іншим чарівникам.

Енн ціле життя працювала з пророцтвами, тому вона могла розуміти його пророкування краще, ніж багато хто, розуміти хоч що-небудь з того, про що він говорить.

— Як ти дізнався про це пророцтво, Натан, якщо воно не існує? Не розумію. Поясни мені.

— У Народному Палаці є бібліотеки, в яких зберігається багато найцінніших Книг пророцтв, навіть не бачених мною. Хоча у мене були причини підозрювати, що такі пророцтва повинні були десь бути, я все ж таки не був упевнений в їх існуванні і в тому, про що вони можуть повідати. Я почав вивчати книги з самого першого дня, як опинився тут, і знайшов зв'язок з відомим пророкуванням, яке ми виголосили під склепіннями Палацу Пророків. Ці пророцтва заповнюють неабиякі діри в тих пророцтвах, про які ми вже знаємо… Але що важливіше, я знайшов новий ланцюг пророцтв, якого ніколи не бачив раніше. Він пояснює, чому я був сліпим і не побачив того, що відбувається. Вивчаючи наслідки та зміни в ланцюзі, я виявив, що Річард створив кілька зв'язків, які ведуть за межу буття, або у щось подібне. Загалом, до того, про що я говорив, як про неіснуючу можливість, що знаходиться в небутті.