Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Водночас, за порушення порядку відбування покарання до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи впливу у вигляді догани чи переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб.
20. Правом застосування заходу заохочення у вигляді зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби користується за поданням начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, де відбував кримінальне покарання військовослужбовець, начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, де проходить службу військовослужбовець. Правом застосування інших заходів заохочення і стягнення користується начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, де відбуває кримінальне покарання військовослужбовець, та начальник гарнізону, з якого прибув військовослужбовець.
21. У випадках, передбачених чинним законодавством, до військовослужбовців можуть застосовуватися фізичний вплив, спеціальні засоби та зброя, про що начальник чергової зміни і військові службові особи органу управління Служби правопорядку в гарнізоні негайно доповідають начальнику органу управління Служби правопорядку в гарнізоні та повідомляють військового прокурора. Поряд з цим, при втечі військовослужбовців-жінок зброя не застосовується.
Порядок застосування спецзасобів встановлений у постанові КМ України від 18 січня 2003 р. № 83 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час здійснення службових обов’язків». Так, перед використанням спеціальних засобів, крім необхідності відбиття раптового нападу на військовослужбовця Служби правопорядку, виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю військовослужбовців чи інших осіб і звільнення заручників, захоплених на території військової частини, повинно бути зроблено попередження про намір їх застосування. Попередження може бути зроблено голосом, а у разі значної відстані або звернення до великої групи людей — через гучномовні пристрої, підсилювачі звуку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби мають застосовуватися, а також державною мовою не менше двох разів з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.
Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру злочину або правопорушення та особи, яка їх учиняє. Військовослужбовці Служби правопорядку під час здійснення службових обов’язків застосовують спеціальні засоби за наказом свого безпосереднього командира (начальника), керівника конкретної операції, за винятком випадків реальної загрози їх життю і здоров’ю або життю і здоров’ю інших військовослужбовців чи цивільних осіб, звільнення заручників, захоплених на території військової частини. Військовослужбовці Служби правопорядку, які індивідуально здійснюють службові обов’язки, приймають такі рішення самостійно.
Застосування спеціальних засобів забороняється: а) до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку та осіб з вираженими ознаками інвалідності, малолітніх, крім випадків учинення ними групового нападу, збройного нападу чи збройного опору, що реально загрожує життю і здоров'ю цивільного населення та військовослужбовців Служби правопорядку; б) у приміщеннях і на земельних ділянках, де розташовані дипломатичні, консульські та інші іноземні представництва; в) у приміщеннях, де виготовляються вибухові чи легкозаймисті речовини; г) у місцях значного скупчення людей, де можуть постраждати сторонні особи, а також у дитячих і лікувальних закладах.
Наручники або засоби зв'язування до осіб, які утримуються під охороною, застосовуються за наказом чергового органу управління або підрозділу Служби правопорядку, начальника варти, начальника патруля або начальника групи затримання, які здійснюють конвоювання (супроводження), а також за розпорядженням прямих начальників зазначених осіб у разі: вчинення фізичного опору військовослужбовцям Служби правопорядку; відмови йти під охороною — на час конвоювання (супроводження); спроби самогубства або заподіяння собі каліцтва; нападу на інших військовослужбовців, які утримуються під охороною, та інших осіб — до заспокоєння особи, яка здійснила напад; конвоювання (супроводження) транспортними засобами; конвоювання (супроводження) після затримання військовослужбовця, який утримувався під охороною і вчинив втечу.