Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність за наявності: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв’язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди.
Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця, коли він не виконує (недбало виконує) свої обов'язки. При цьому засуджений військовослужбовець визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності, а її відшкодування незалежно від притягнення особи до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду. Засуджені військовослужбовці, діями яких заподіяно шкоду державі, можуть добровільно відшкодувати її повністю або частково.
На засуджених військовослужбовців покладається повна, обмежена чи підвищена матеріальна відповідальність за завдані ними збитки. Повна матеріальна відповідальність настає у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
Обмежена матеріальна відповідальність має місце тоді, коли шкоду заподіяно недбалим виконанням засудженими своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами. У цьому разі розмір матеріальної відповідальності не може перевищувати місячне грошове забезпечення.
Підвищена матеріальна відповідальність настає за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв’язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського й десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу та взуття, інвентарних речей і деяких інших видів військового майна (її величина дорівнює 2—10-кратному розміру вартості цього майна). Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.
17. Соціально-психологічна робота із засудженими цієї категорії спрямована на усвідомлення ними провини за вчинений злочин, формування і збереження навичок військової служби, нейтралізацію негативного впливу на них умов ізоляції, профілактику та відвернення агресивної поведінки щодо військових службових осіб Служби правопорядку та чергової зміни, інших засуджених військовослужбовців і себе.
18. Основними формами соціально-психологічної та виховної роботи із засудженими військовослужбовцями є: індивідуальна робота, гуманітарна та культурно-виховна робота, правове виховання. Індивідуальна робота провадиться військовими службовими особами органу управління Служби правопорядку в гарнізоні та офіцерами з виховної роботи гарнізону на підставі вивчення особи кожного засудженого з урахуванням вчиненого ним злочину, посади, військового звання, сімейного стану, фаху та інших обставин, що характеризують засудженого. Гуманітарна та культурно-виховна робота провадиться два рази на тиждень у час, відведений розкладом занять, з метою формування високих морально-психологічних якостей, уміння розбиратися в політичній ситуації, участі у житті держави та її Збройних Сил. Правове виховання є однією із форм виховної роботи з боку військових службових осіб Служби правопорядку, спрямованої на формування у засуджених правової культури, поваги до закону і прагнення до його точного та неухильного виконання.
19. За сумлінну поведінку і ставлення до військової служби до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи заохочення у вигляді подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення чи зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби повністю або частково (за правилом, встановленим ч. 6 ст. 55 КВК, час відбування арешту до загального строку військової служби і вислуги років для присвоєння чергового військового звання не зараховується, крім випадків, коли таке зарахування здійснюється як міра заохочення; військовослужбовець також не може бути представлений до присвоєння чергового військового звання, призначений на вищу посаду, переведений на нове місце служби, звільнений з військової служби, за винятком випадків визнання його непридатним до військової служби за станом здоров’я).