Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
У двотомну виданні коментується вся система цивільного законодавства України. За основу при визначенні структури видання взято Цивільний кодекс України 2003 р. Постатейне коментування Цивільного кодексу доповнюється аналізом правових норм, що сформульовані в інших актах цивільного законодавства України. Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях. Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Стаття 1300. Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину
1. За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину.
2. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.
3. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
1. Передбачається можливість унесення змін до свідоцтв про право на спадщину. Це здійснюється шляхом видачі нових свідоцтв. За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, це здійснюється нотаріусом за місцем відкриття спадщини. За відсутності такої згоди зміни до свідоцтва про право на спадщину вносяться нотаріусом на підставі рішення суду.
Стаття 1301. Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину
1. Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
1. Відповідно до ст. 50 Закону «Про нотаріат» особа, права та інтереси якої порушуються нотаріальною дією, вправі оскаржити цю нотаріальну дію. Звідси випливає право таких осіб пред’явити в суді вимогу про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним не тільки у випадках видачі такого свідоцтва особі, яка не мала права на спадкування, а й у всіх інших випадках, коли цим свідоцтвом порушуються права та інтереси інших осіб.
ГЛАВА 90 СПАДКОВИЙ ДОГОВІР
Стаття 1302. Поняття спадкового договору
1. За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувана) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувана.
1. Спадковий договір визначається як такий, відповідно до якого відчужувач має право давати розпорядження іншій стороні (набувачеві), а у разі смерті відчужувача у набувача виникає право власності на майно відчужувача. Отже, спадковий договір — це відмінний від заповіту спосіб розпоряджання з боку власника — фізичної особи своїм майном на випадок своєї смерті. Укладення спадкового договору стосовно однієї частини майна власника не перешкоджає складенню заповіту стосовно іншої його частини або спадкуванню цієї частини за законом.
2. Спадковий договір скасовує раніше складений заповіт стосовно того самого майна, оскільки в ньому спадкодавець у тій самій формі, яка встановлена для заповіту, здійснив нове волевиявлення. Заповіт, складений після укладення спадкового договору, стосовно того самого майна, яке є предметом спадкового договору, визнається нікчемним (ч. 2 ст. 1307 ЦК), оскільки він порушує права особи, що є контрагентом спадкодавця за спадковим договором.
Стаття 1303. Сторони у спадковому договорі
1. Відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа.
2. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа.
1. Відчужувачем у спадковому договорі може бути будь-яка фізична особа, що має повну цивільну дієздатність.
2. Набувачем за спадковим договором може бути будь-яка фізична особа, що є повністю дієздатною, або юридична особа. У разі смерті фізичної особи — набувача або ліквідації юридичної особи — набувача нотаріус за письмовою заявою відчужувача припиняє дію спадкового договору.
Стаття 1304. Форма спадкового договору
1. Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
