Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
1. Виконавець заповіту зобов’язаний:
1) вжити заходів щодо охорони спадкового майна;
2) вжити заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини;
3) вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов’язань;
4) управляти спадщиною;
5) забезпечити одержання кожним із спадкоємців частки спадщини, яка визначена у заповіті;
6) забезпечити одержання частки у спадщині особами, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
2. Виконавець заповіту зобов’язаний забезпечити виконання спадкоємцями дій, до яких вони були зобов’язані заповітом.
3. Повноваження виконавця заповіту посвідчуються документом, який видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.
1. З метою належного виконання своїх повноважень виконавець заповіту може ставити до відповідних зобов’язаних осіб вимоги та звертатись до суду з позовами на захист прав та інтересів спадкоємців та відказоодержувачів.
2. Спадкоємці, відказоодержувачі, інші особи можуть оспорити дії чи бездіяльність виконавця заповіту шляхом пред’явлення позову в суді, якщо цими діями чи бездіяльністю порушуються права або інтереси зазначених осіб.
Стаття 1291. Право виконавця заповіту на плату за виконання своїх повноважень
1. Заповідач має право визначити у заповіті те майно (в натурі або у грошах), яке виконавець заповіту має право одержати зі складу спадщини як плату за виконання своїх повноважень.
2. Якщо розмір плати не визначений заповідачем, він може бути визначений за домовленістю виконавця заповіту та спадкоємців, а в разі спору — судом.
3. Виконавець заповіту має право вимагати від спадкоємців відшкодування тих витрат, які були ним зроблені для охорони спадщини, управління нею та виконання заповіту.
1. Майно в натурі або гроші (із складу спадщини), які виконавець заповіту вправі отримати за виконання своїх обов’язків, можуть бути визначені в заповіті. Якщо заповітом розмір плати виконавцеві заповіту не встановлений, він визначається за домовленістю між спадкоємцями та виконавцем заповіту. У разі недосягнення домовленості спір про розмір плати за виконання повноважень виконавця заповіту вирішується судом за позовом виконавця заповіту або одного, декількох чи всіх спадкоємців.
2. Виконавець заповіту, крім права на отримання плати за виконання повноважень виконавця заповіту, має право на відшкодування витрат, які були здійснені ним з метою охорони спадщини, управління нею на виконання заповіту.
Стаття 1292. Контроль за виконанням заповіту
1. Спадкоємці мають право контролювати дії виконавця заповіту.
2. Якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, контроль за виконанням заповіту здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники, а також орган опіки та піклування.
3. За вимогою осіб, визначених частинами першою і другою цієї статті, виконавець заповіту повинен звітувати про дії, які були ним вчинені щодо виконання заповіту.
4. Після виконання заповіту виконавець заповіту подає спадкоємцям або їхнім законним представникам звіт про виконання своїх повноважень.
1. Спадкоємцям надається право контролювати дії виконавця заповіту. В інтересах спадкоємців, які є малолітніми, неповнолітніми, недієздатними, осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, контроль за виконанням заповіту здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники, а також органи опіки та піклування. Виконавець заповіту повинен звітувати перед особами, яким надається право контролювати виконання заповіту, на їх вимогу про дії, вчинені на виконання заповіту. Виконавець заповіту зобов’язаний надати спадкоємцям звіт про виконання заповіту також після виконання заповіту.
Стаття 1293. Право на оскарження дій виконавця заповіту
1. Спадкоємці, їхні законні представники, а також орган опіки та піклування мають право оскаржити до суду дії виконавця заповіту, якщо вони не відповідають цьому Кодексу, іншим законам, порушують інтереси спадкоємців.
2. До вимог про визнання неправомірними дій виконавця заповіту застосовується позовна давність в один рік.
1. Дії виконавця заповіту можуть бути оскаржені шляхом звернення спадкоємців, їх законних представників, органу опіки та піклування з позовом до суду. Підставою звернення до суду може бути не тільки порушення виконавцем заповіту вимог Цивільного кодексу, інших законів, а й порушення інтересів спадкоємців. Це відповідає загальній позиції законодавця, який значно розширив можливості захисту в суді інтересів учасників цивільних відносин (ч. 2 ст. 15 ЦК).