Планета Новорічних Ялинок (збірка)
- Автор: Родари Джанни
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Веселка
- Переводчик: Анатолій Іллічевський
- Жанр: Сказки народов мира
Электронная книга - «Планета Новорічних Ялинок (збірка)». Краткое содержание книги:
- Треба змінити значення кожного слова,- пояснив він.- Наприклад, слово «пірат» має означати «чесна, порядна людина». Тож коли хтось скаже, що я пірат, то новою мовою це означатиме: я чесна, порядна людина.
- Присягаємо всіма китами, яких ми бачили, коли ходили на абордаж, що це чудова ідея! - радісно закричали міністри.- її треба увічнити в анналах історії!
- Всі зрозуміли? - вів далі Джакомоне.- А тепер - до роботи! Треба змінити назви речей, тварин і людей. Для початку замість «доброго ранку» будемо казати [290] добрий вечір». Так мої вірнопіддані починатимуть свій день із брехні. Само собою зрозуміло, що коли настане час іти спати, треба буде казати «на добридень».
- Ген-ніально! - захоплено вигукнув один із міністрів.- А замість того, щоб сказати комусь «який у вас чудовий вигляд», треба буде говорити «яка ж бридка фізіономія».
Після реформи словника було видано закон, який зобов'язував усіх перейти на брехню. Він уніс страшенну плутанину.
Спочатку люди дуже часто помилялися. Наприклад, хліб ішли купувати в булочну, забуваючи, що там тепер продаються зошити й олівці, а по хліб треба йти до крамниці канцелярських товарів. Або вибиралися погуляти в міський парк, милувалися квітами і зітхали:
- Які гарні троянди!
Аж тут із-за куща вискакував стражник короля Джакомоне, тримаючи напоготові наручники.
- От ви й попалися, голубе! А чи знаєте ви, що порушили закон? Як це вам стукнуло в голову називати моркву трояндами?
- Пробачте мені,- бурмотів застуканий винуватець і враз починав вихваляти інші квіти.- Яка дивовижна кропива! - казав він, показуючи на братки.
- Ні-ні, не викручуйтеся! Ви вже вчинили злочин. Посидите трохи у в'язниці та потренуєтесь говорити брехню.
А те, що сталося в школах, просто неможливо описати. Джакомоне наказав поміняти всі арифметичні дії. Щоб виконати додавання, треба було віднімати, щоб поділити - множити. Навіть учителі не в змозі були перевіряти завдання.
Розкошували тільки ледарі: чим більше вони робили помилок, тим певніші були, що дістануть найвищу оцінку.
А твори?
Можете собі уявити, що то були за твори, які писалися навпаки. Ось як, наприклад, один учень розкрив тему «Гарний день», за що його було нагороджено фальшивою золотою медаллю:
«Учора йшов дощ. Ой, яка-то насолода гуляти під холодним дощем, що ллє як із відра! Нарешті люди змогли [291] залишити вдома свої парасольки та плащі й ходити в самих сорочках. Я не люблю, коли світить сонце: доводиться сидіти вдома, щоб не намокнути, і всеньку ніч дивитися, як його промені сумно ковзають по черепиці дверей».
Щоб сповна оцінити цей твір, не забудьте врахувати, що «черепиця дверей» цією мовою означало «шибки вікон».
Та годі про це. Тепер ви вже знаєте, про що йдеться. У Країні брехунів навіть тварини були змушені говорити неправду: собаки - нявкали, коти - гавкали, коні - мукали, а лев, що сидів у клітці в звіринці, мусив пищати, бо рикати наказали мишам.
Тільки риба в воді та птахи в повітрі могли не зважати на всі закони короля Джакомоне. Адже риба завжди мовчить, і тому її ніхто не може примусити брехати. Ну, а птахів не могла заарештувати королівська сторожа. Птахи, як і досі, виспівували собі кожне не свій лад, а зажурені люди з заздрістю поглядали на них.
- Які ви щасливі,- казали вони, зітхаючи.- Вас ніхто не може заарештувати...
Джельсоміно слухав розповідь Шкандибчика, і йому ставало дедалі сумніше.
«Як же я житиму в цій країні, та ще з таким сильним голосом? - думав він.- Адже варто мені ним сказати правду, як її почують усі охоронці в королівстві Джакомоне. А голос у мене такий неслухняний, що стримати мені його дуже важко».
- Ну от, тепер тобі все відомо,- закінчив свою розповідь Шкандибчик.- А знаєш, що я тобі ще скажу? Я зголоднів.
- Я теж. Але я майже забув про це.