Першому гравцеві приготуватися
- Автор: Клайн Эрнест
- Серия: Першому гравцеві приготуватися #1
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 9789669484826
- Переводчик: Зоряна Крижанович
- Жанр: Киберпанк
Электронная книга - «Першому гравцеві приготуватися». Краткое содержание книги:
Там було кілька роботів, яких я не впізнав, але більшість з них були знайомі. Там був Гігантор, Транзор-Зет, Залізний Гігант, Реактивний Ягуар, Гігантський Робот з головою сфінкса з серіалу «Джонні Сокко та його літаючий робот», всі іграшки лінії «Воїни Шоган», і багато інших показаних в аніме «Макрос» і «Ґандам». Одинадцять іконок були неактивні і були перекреслені червоним «X». Їх не можна було ідентифікувати або обрати. Я знав, що їх напевно забрали Сорренто й інші «шістки», тому уважно вивчав варіанти, шукаючи найпотужнішого і добре озброєного. Але я завмер, коли побачив Леопардона — гігантського робота-трансформера, якого використовував Супайдамен, японський аналог Людини-павука кінця сімдесятих років. Я натрапляв на «Супайдамена» в ході досліджень і став дещо одержимим цим шоу. Я більше не переймався, хто був найпотужнішим доступним роботом. Я хотів його, не зважаючи ні на що.
Я обрав іконку і натиснув на кнопку «Постріл». На корпусі «Black Tiger» з’явилася дванадцятидюймова репліка Леопардона. Я схопив його і поклав в інвентар. Не було ніяких інструкцій, а опис товару був порожнім. Я подумки відзначив вивчити його пізніше, коли повернуся у фортецю.
Тим часом, поверх зображення героя-варвара, що сидів на троні зі стрункою принцесою поруч, монітором «Black Tiger» поповзли кінцеві титри. Я шанобливо прочитав ім’я кожного програміста. Всі вони були японцями, за винятком останнього, біля якого значилося: «Перенесено в ОАЗу Дж. Д. Галлідеєм».
Коли титри закінчилися, монітор на мить потемнів. Тоді в центрі екрана повільно з’явився символ: палаюче червоне коло з п’ятикутною зіркою всередині. Кути зірки виходили за зовнішні краї кола. Через секунду, з’явилося зображення Кришталевого ключа, що повільно оберталося в центрі червоної зірки.
Я відчув приплив адреналіну, тому що впізнав символ червоної зірки, і знав, куди вона повинна була привести.
Про всяк випадок зробив кілька скріншотів. Секундою пізніше монітор потемнів, автомат «Black Tiger» розплавився і трансформувався в портал у формі дверей з яскравими нефритовими краями. Вихід.
Я переможно крикнув і стрибнув у нього.
Коли я вийшов з воріт, мій аватар знову опинився в офісі Тірелла. Пристрій Войт-Кампф знову стояв на своєму місці, на столі поруч зі мною. Я перевірив час. Відколи я увійшов у ворота пройшло три години. В кімнаті крім сови нікого не було. Охоронні клаксони вже не гуділи. NPC-охоронці, напевно, вдерлися сюди і все обшукали, поки я був у воротах. Принаймні зараз їх тут не було і ніхто мене не шукав. Все чисто.
Я без пригод повернувся до ліфта, а тоді на посадковий майданчик. І, дякуючи Крому, «Воннеґут» все ще стояв там, де я його залишив під маскувальним полем. Я забіг на борт і залишив Аксренокс, перейшовши на швидкість світла, щойно досяг орбіти.
Поки «Воннеґут» прямував через гіперпростір до найближчих зоряних воріт, я відкрив один зі скріншотів червоної зірки. Тоді відкрив свій щоденник Грааля і знайшов підпапку, присвячену легендарному канадському рок-гурту «Rush».
«Rush» з підліткового віку був улюбленим гуртом Галлідея. Одного разу він зізнався в інтерв’ю, що всі свої відеоігри (в тому числі ОАЗу) писав, прослуховуючи виключно альбоми «Rush». Він часто називав трьох учасників гурту — Ніла Пірта, Алекса Лайфсона і Гедда Лі — «Святою Трійцею» або «Богами Півночі».
У моєму щоденнику Грааля були всі пісні, альбоми, концертні записи та музичні відео «Rush». Високоякісні скани всіх текстів пісень та обкладинок альбомів. Кожен кадр з концерту «Rush», який тільки існував. Кожне радіо- і телеінтерв’ю гурту. Нескорочені біографії кожного учасника групи, а також їхні сторонні проекти і сольні роботи. Я відкрив дискографію гурту і обрав альбом, який шукав: «2112», класичний альбом «Rush» в науково-фантастичній концепції.
На екрані з’явився чіткий скан обкладинки альбому. Назва гурту і альбому були надруковані над полем зірок, а нижче, наче відображення в озері, був символ, який я бачив на моніторі гри «Black Tiger»: червона п’ятикутна зірка, оточена колом.
Коли я розмістив обкладинку альбому біля скріншоту з гри, два символи зійшлися ідеально.
Однойменний трек альбому «2112» — епічна пісня з семи частин, тривалістю більше двадцяти хвилин. Пісня розповідає про анонімного бунтаря, що живе у 2112 році. Час, коли творчість і самовираження заборонені законом. Червона зірка на обкладинці альбому була символом Сонячної Федерації, деспотичного міжзоряного суспільства в цій історії. Сонячною Федерацією керувала група «жерців», про яких йдеться у другій частині пісні під назвою «Храми Сирінкса». Її приспів точно вказував на місце, де захований Кришталевий ключ: