Студії з української етнографії та антропології

В одній з таких формул, що їх наведено у збірнику Чубннського, говориться: «Сонечко ясне, сонечко красне, освічуєш (ти) гори, долини, освіти моє личко, щоб моє личко було ясне-красне, як сонечко». Або в другій формулі: «Ти святе, ти ясне-прекрасне; ти чисте, величне і поважне, ти освічуєш гори й долини, і високиї могили; освіти мене, рабу божу, перед усім миром: перед панами, перед попами, перед царями, перед усім миром христіянським: добротою, красотою, любощами й милоіцами; щоб не було ні любішої, ні милішої од раби божої, народженої, хрещеної, молитвяної N. Яке ти ясне, величне, прекрасне, щоб і така була ясна, велична, прекрасна перед усім миром христіянським, на віки віків амінь». Звертаючись до місяця, ннша інвокація говорить: «Місяцю Владимиру, ти високо літаєш, ти все бачиш, ти псе чуєш: як невольники і невильниці плачуть за батьком та за матір ю, за дітьми маленькими; як корова за телям, як лошиця за лошам, як ослиця за ислям, як море за морем... Даруй же Господи, щоб так за мною, народженою, хрещеною, молитвяною рабою божою Марусею, Грицько плакав». Не менш цікавими словами звертаються й до зірок: «Ви зорі-зірниш, вас на небі три сестриці: одна нудна, друга привітна, а третя печальна; беріть голки і шпильки, гардове каміння, бийте його й печіть, паліть і нудіте, не дайте йому ні спать, ні лежать, ні їсти, ні пить — других любить; тягніть до мене хрещеного, народженого і молитвовлного козака N...». Зовсім ннакшс виходять ці майже величні гимни в їх пізнішій, наявно христіянізованій переробці: «Господу богу помолюся і пречистій божій матері поклонюся і всім силам небесним і отцям печерським; стійте мені у поміч святі псчерські — Антоній і Феодосій і всі святії печерські угодники божиі, станьте мені у поміч; іду я на золотий міст, стріла мене господня мати: «Куди ти йдеш?» — Пристріту топтати рождениого, молитвенного, хрещеного раба божого N».