Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів». Краткое содержание книги:
Греннідон був розташований на північ від Мардонії, і звідти було найзручніше атакувати Ренвольд, але Келен розуміла, що Греннідону буде ніяково воювати з колишнім торговим партнером. Більше того, багато членів Ради Семи були одружені на принцесах королівського дому Кольбейнів.
— Ні. Ренвольд — це живий мрець. Стерв'ятники обгризуть його дочиста. У той же час торгівля з Мардонією заборонена. Ми торгуємо тільки з тими, хто на нашій стороні.
— Так, Мати-сповідниця.
— Мати-сповідниця, — вставив Вальтер, її брат. — Ми хотіли б обговорити з Магістром Ралом деякі умови. У нас є що запропонувати його увазі.
— Капітуляція беззаперечна, і обговорювати нічого. Магістр Рал просив мене нагадати вам, що ніяких переговорів не буде. Або ви з нами, або ви проти нас. Чи бажаєте ви взяти назад вашу пропозицію капітуляції, перш ніж будуть підписані документи, і пов'язати долю вашої країни з Мардонією?
Вальтер стиснув губи і глибоко зітхнув.
— Ні, Мати-сповідниця.
— Дякую. Коли у Магістра Рала буде час — сподіваюся, це станеться скоро, — він захоче почути, що ви скажете в якості повноправного члена Д'харіанської імперії. Тільки не забувайте, що відтепер ви частина Д'хари, а він Владика Д'хари, повелитель цієї імперії.
Вона зверталася до них з не меншою повагою, ніж до представників двох маленьких держав; робити інакше означало б вселяти в них марні надії і нариватися на неприємності. Леонора і Вальтер належали до числа дипломатів, які незмінно просили надати їм червоні покої.
Після того як Келен відмовилася піти на поступки, напруга покинула Вальтера і Леонору. Кольбейни могли стійко вести переговори, але, прийшовши до угоди і давши слово, вони ніколи не озиралися назад і не переживали через те, що могло б бути. Завдяки цій якості на них можна було покластися.
— Ми розуміємо, Мати-сповідниця, — сказав Вальтер.
— Так, — додала його сестра, — і будемо чекати того дня, коли Імперський Орден більше не загрожуватиме нашому народові.
— Дякую вам обом. Я розумію, що мої слова здалися вам різкими, але знайте — ми раді, що ви і ваш народ приєдналися до нас.
Вони відійшли, щоб підписати папери і поговорити з офіцерами, а Келен перевела увагу на Трістана Башкара, представника Джари.
— Міністр Башкар, яке рішення Джари?
Трістан Башкар був членом королівської родини Джари. У цій країні пост міністра вважався одним з найпочесніших. Він був єдиним з дипломатів, який володів повноваженням самостійно змінити рішення свого короля, якби визнав аргументи досить вагомими.
Він виглядав рівно на свої тридцять з чимось років, і це допомагало йому ховати за зовнішністю свій гострий розум. Розташувавши до себе співрозмовника приємною посмішкою, яскравими карими очима і солодкомовними лестощами, він домагався поступок перш, ніж люди встигали це зрозуміти.
Він відкинув волосся з лоба і розвів руками:
— Мати-сповідниця, боюся, що відповісти «так» або «ні» досить непросто, але ручаюся, що ми не плекаємо ворожнечі до імперії Д'хари і захоплюємося мудрістю Магістра Рала і, зрозуміло, вашою. Ми завжди враховували поради Матері-сповідниці.
Келен зітхнула:
— Трістан, я не в тому настрої, щоб грати у ваші улюблені ігри. Ми з вами не раз фехтували словами в цьому залі, але сьогодні прошу вас обійтися без цього.
Як член королівської родини він був добре навчений мистецтву війни, не раз у минулому відзначався у боях. Він був широкоплечий і високий, його невимушена посмішка незмінно несла в собі грайливий відтінок, яким він прикривав загрозу, якщо вона була — а таке деколи траплялося. Келен, образно висловлюючись, ніколи б не повернулася до Трістана Башкара спиною.
Він недбалим рухом розстебнув темно-синій плащ і поклав руку на стегно. На його поясі блиснув кинджал у вишуканих піхвах. Подейкували, що в битві Трістан волів кинджал мечу. Ще ходили чутки, що, вбиваючи ворогів, він відчував звіряче задоволення.
— Мати-сповідниця, визнаю, що в минулому я був стриманий у визначенні нашої позиції — заради того, щоб захистити наш народ від жадібності сусідів, — але тепер все змінилося. Бачте, наш погляд на ситуацію, що склалася…
— Мені це нецікаво, — перебила Келен. — Я хочу тільки знати, ви за нас чи проти. Якщо ви проти, даю вам слово, Тристан, що вже вранці наші війська відправляться до Санділари і повернуться звідти або з підписаною беззастережною капітуляцією, або з головами членів королівської родини на піках.
Генерал Болдуїн з кельтонскою армією зараз у Ейдіндрілі. Я пошлю їх.