Історія польсько-українських конфліктів т.1

У таборі введено будову і різьбу родових гербів перед наметами роти, запрошували, приймали, пригощали і обговорювали справи з шляхтою, яка йшла на прощу до Паславської Кальварії, приставляли і направляли їх майже до кожного стрільця молодшого віку або когось уже переконаного з роти старшого віку, або когось з рідні чи впливового з місцевих. Для унаочнення стану формування і виховання 5 шляхетської роти належить підкреслити, що коли у минулому році у цьому самому часі старший вік 1913 мав на совісті різні провини, як з'їдання без дозволу порції «Р», зривання фруктів і навіть крадіжки в роті, що, на жаль, є дуже характерним для сільської шляхти, то цього року в молодшому віці 1914 крадіжок взагалі не було, а порції «Р» не мали лише 3 стрільці, пояснюючи і заприсягаючи, що не порушили наказу, а тільки їх у них вкрали.

І якщо результати праці з стрільцями Турчанського і Добромильського повітів, де полк має широкі контакти, виявились значними, наприклад кільканадцять вже перейшло або є в процесі переходу на римо-католицький обряд, про що для старшого віку в цей час взагалі не можна було мріяти, то відносно стрільців Самбірського і Дрогобицького повітів справа посувається дуже повільно, бо там полк не має жодного зв'язку з місцевими.

Б. Звіт про працю 5 ппс на місцевості

1. Турчанський повіт

(…) З цією метою 5 ппс здійснив: (…) д) Встановив зв'язки для покращення життя інтелігентніших і найцінніших стрільців, які своєю попередньою поведінкою і національною свідомістю згідно з вказівками і побажаннями пана І віце-міністра військових справ давали повну гарантію і надію, що продовжуватимуть вести реполонізацію сільської шляхти у Турчанському повіті. З цією метою трьом найталановитішим, найпевнішим і найбіднішим капралам надано постійну працю: один у Турчанському повіті на посаді інструктора ПВ, другий до школи у Державній поліції, третього затримано у полку на понадстрокову службу для кращої підготовки на майбутнє керівне становище у шляхетській праці у повіті. Двом надано посади сторожів на базі Лижного товариства на Бікаю під Сянками, одному забезпечено посаду в молочарні. Для двох отримано запевнення старости Турчанського повіту (нерозбірливо), що дістануть посади лісників у лісах фірми Годулла, 45 стрільцям забезпечено паном міністром комунікації і дирекцією залізниці у Львові літню сезонну працю на залізничній лінії на відрізку Самбір — Турка. (…)