Історія польсько-українських конфліктів т.1
- Автор: Сивицкий Николай
- Серия: Історія польсько-українських конфліктів #1
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: ім. Олени Телыги
- ISBN: 966-7601-49-8
- Переводчик: Петренко Є
- Жанр: История
Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.1». Краткое содержание книги:
Друга частина «Репресії Другої Речі Посполитої» охоплює період міжвоєнного двадцятиріччя і показує польсько-українські стосунки на основі авторського тексту, документів та інших публікацій, які підтверджують і доповнюють виклад.
Нагадую, що один із війтів спільних гмін, Юзеф Комарницький, хотів змінити обряд. Але, схоже, у старостві йому пояснили, що війт греко-католицького обряду буде краще виглядати. Це вказує на недопустиме і безглузде угодовство. г) Адміністративна влада повинна допомогти у пошуку заняття тим шляхтичам, які змінять обряд, а землі не мають. Але не так, як до цього часу це відбувалось, дозволяючи поширювати плітки, які псують полонізаційну роботу.
ґ) Влада повинна сприяти матеріальному підйому шляхетських сіл шляхом надання допомоги і створення податкових пільг для бажаючих заснувати магазини. Допомагати у продажу місцевих виробів, наприклад молочних продуктів. д) Негайно поставити костели, а в менших селах — каплиці, користуючись випадком, що шляхта охоче змінює обряд. Кожний місяць у цій справі пізніше може виявитись втраченим, бо, якщо сьогодні ще можна вирішити як звичайну формальність, пізніше треба буде здобувати запеклою боротьбою з молодими наступниками, збаламученими українськими священиками.
Нагадую, що до цієї справи треба ставитись реально у тому значенні, що будувати костели з дерева гмінних лісів, гроші давати тільки на саму вартість будови. Це становить, як я інформував у повіті, лише кілька тисяч злотих. Джерела інформації: ad 1) Моя розмова зі старостою, війт гміни Турка — Яворський-Мартич. ad 1 с) Інформація сенатора Пульнаровича. ad 2) Інформація війтів колективних гмін. ad 3) Сенатор Пульнарович. ad 4) Власне спостереження й інформація війтів колективних гмін. ad 5, 6, 7, 8, 9) Власне спостереження. ad 10, 11) Інформація війтів колективних гмін і стрільців 2 шляхетської роти. ad 12) Та сама інформація і спостереження на місці, на території, ad 13) Інформація війтів колективних гмін і стрільців 2 роти.
Командир 2 роти /—/ Хащинський, капітан
CAW Gab. Min. 1300.1.410 s. nienum.
(Витяг із звіту) 5 полк Підгалянських стрільців. Перемишь 26.Х. 1936 р. Звіт з вишколу і виховання роти сільської шляхти 5 ппс.
До командира Округу Корпусу № X у Перемишлі
1. А. Звіт з військової праці. 2 стрілецька рота старшого віку (1913), звільнена у резерв 18.Х.1936.
Командир роти капітан Стефан Хащинський, молодший офіцер — підполковник Деміняк Ян, 118 рядових, у тому числі 8 професійних підофіцерів, 15 стрільців з підофіцерською школою, 77 стрільців шляхти Турчанського повіту, 11 стрільців греко-католиків, селянського походження Турчанського повіту.
2. Вишкіл
(…) Причиною труднощів І періоду було незнання польської мови у більшості, надзвичайно високий рівень неграмотності і дуже слабкий рівень фізичного розвитку (недоїдання, бідність і певна дегенерація з причини родинних шлюбів). Систематична і цілеспрямована праця і підняття честолюбства у роті в цілому на тлі «шляхетства» у II і III періоди дали колосальні результати, особливо порівняно з іншими ротами старшого віку, які складалися з елементів різних рот. Внутрішнім доказом цього буде порівняння середніх результатів у І період вишколу (наприклад, Щ місце у дивізійних стрілецьких змаганнях з гвинтівок, II місце у багатоборстві між підрозділами) з дуже добрими і добрими у III період вишколу (І місце у дивізійних стрілецьких змаганнях на точність з ркм, II — з гвинтівок, II — у полку із зовнішнього вигляду і групової муштри відділу, І — у співі і т. д.). Дуже значущою особливістю для шляхетської роти у II і III періоди вишколу було те, що ця рота була асистентською, вважалась у полку цілком певною, не підводила і що постійно виступала як прапорова рота. (…)