Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Современная русская и зарубежная проза » Празький цвинтар [без ілюстрацій]
Празький цвинтар [без ілюстрацій] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Празький цвинтар [без ілюстрацій]

Электронная книга - «Празький цвинтар [без ілюстрацій]». Краткое содержание книги:

Що це, бульварний роман? Може й так, тим більше що й сам автор цього не заперечує. Адже в «Празькому цвинтарі» є змови, підземелля, повні трупів, кораблі, що злітають на повітря посеред виверження вулкана, вбиті абати, що воскресають кілька разів, нотаріуси з накладними бородами, сатанистки-істерички, які відправляють чорні меси, карбонарії й паризькі комунари, масони, фальшиві «Протоколи сіонських мудреців», і так далі й таке інше. Втім, у читача, що має гарну звичку думати, відразу ж виникає відчуття, що про все це він уже десь чув або читав. І це дійсно так. Крім капітана Симоніні, головного героя книжки, усі інші персонажі нового роману Умберто Еко існували насправді й робили саме те, що описане…
1 ... 106 107 108 109 110 111 112 113 114 ... 167
Перейти на страницу:

— Герострат. Звісно, звісно, — відповів Берґамаскі, поринувши у думки. А потім додав:

— Утім, незвідані шляхи Господні…

— На скільки можемо розщедритись, щоб його навернення стало безперечним?

— Колись сказавши, що навертатися треба від щирого серця, ad majorent Dei gloriam[245], не будемо зараз вередливими. Проте не пропонуйте йому більше за п'ятдесят тисяч франків. Він, звісно, скаже, що це замало, але ви нагадаєте йому, що, з одного боку, він отримає нашу прихильність, котра безцінна сама по собі, а з іншого, якщо напише книжки проти масонів, буде в змозі отримати зиск від нашої системи розповсюдження, а це — сотні тисяч примірників.

Позаяк Симоніні не мав певності в тому, що діло вигорить, він, перестрахувавшись, розповів Ебутерну, що єзуїти замірилися навернути Таксиля у католицьку віру.

— Ніде правди діти, — мовив Ебутерн, — часом мої переконання співпадають з поглядами єзуїтів. Бачте, Симоніні, я кажу вам як сановник, але не єзуїтів, а «Ґранде Орієнте» — єдиного справжнього масонського товариства, світського, республіканського, яке, хай навіть виступає проти церковників, але не заперечує Бога, адже має віру у Великого Архітектора Всесвіту, якого кожен може називати, як заманеться — чи то християнським Богом, чи то безособовою космічною силою. Те, що той незграба Таксиль у наших лавах, хай його й потурили, досі нас бентежить. Та ми не будемо проти, щоб той відступник плів на масонів таку гидоту, що ніхто цьому більше віри йняти не буде. Ми знаємо, що незабаром почнеться наступ Ватикану на масонів, тож не сподіваємося, що папа поводитиметься шляхетно. Масонський світ споганено безліччю конфесій: багато років тому Раґон[246] склав перелік 75-ти масонських товариств, 52 масонських статутів, 34 орденів, у 26 з яких приймають і чоловіків і жінок, та 1400 ритуальних градусів[247]. Я міг би розповісти вам про шотландський та тамплієрський статути, статут Ередома, статут Шведенборґа, статут Мемфіса та Мізраїма, який заснував той шахрай та нездара Каліостро, про верховних магістрів Вейсгаупта, сатаністів, люциферистів чи паладійців, — як не назви, навіть у мене від них голова йде обертом. Та найбільшої дурної слави нам завдають різноманітні сатанинські обряди, в яких, хоч і просто через естетичні мотиви, беруть участь поважні люди, навіть гадки не маючи, як цим нам шкодять.

Сорок років тому, попри своє нетривале членство у масонському товаристві, П'єр Жозеф Прудон[248] склав гімн Люциферові: «Прийди, Нечистий, обмовлений священиками й королем, прийди, й дай-но я прилину до тебе, тебе обійму…», а той італієць Рапісарді[249] написав «Люцифера», котрий, зрештою, був звичайнісіньким міфом про Прометея, а Рапісарді ж навіть масоном не був, але от такий масон, як Ґарібальді, підніс його до небес, тож тепер масонське преклоніння перед Дияволом — то майже основне положення. Пій IX на кожному кроці повсякчас бачив за масонством диявольські підступи, а колись давно один італійський поет на ймення Кардуччі[250], що був великим пустомелею, але, на жаль, і великим масоном, написав Сатані оду, приписуючи йому навіть винайдення залізниці. А пізніше цей Кардуччі сказав, що Сатана — то лише метафора, й знову ж таки в очах людей культ Нечистого став головною масонською розвагою. Власне, у нашому середовищі не завадить людина, яка вже давно зганьбила своє ім'я, була галасливо вигнана з масонського ордену й є беззаперечним ренегатом і яка напише про нас кілька памфлетів, що нас завзято знеславлюють. Таким робом, звівши його роль до рівня порнографіста, ми обламаємо Ватикан. Звинуватьте людину у вбивстві, й вам можуть повірити, а скажіть, що вона вечеряє немовлятами, як Жиль де Ре[251], й до вас жодна душа серйозно не поставиться. Зведіть антимасонський рух до рівня фейлетонів, і він перетвориться на тему для книжок, якими торгують, розносячи по хатах. Отож нам потрібні люди, які виваляють нас у багнюці.

З усього цього видно, що Ебутерн мав набагато потужніший розум, передовсім набагато хитріший за свого попередника Лаґранжа. Наразі він не міг достеменно сказати, скільки «Ґранде Орієнте» могла вкласти у цю справу, та за кілька днів він знову об'явився з повідомленням: «Сто тисяч франків. Але поводьтеся з ними, як зі справжнім непотребом».

Наразі у розпорядженні Симоніні було сто п'ятдесят тисяч франків, за які він мав придбати сміття. Якщо він запропонує Таксилеві, на додаток обіцяючи тиражі, сімдесят п'ять тисяч, то він, зважаючи на мутну воду, в якій той зараз борсається, радо погодиться. Решта сімдесят п'ять лишились би Симоніні. П'ятдесятивідсоткова винагорода — не так уже й погано.

вернуться

245

Для більшої слави Божої (лат.) — девіз Товариства Ісуса (єзуїтів).

вернуться

246

Жан Батіст-Марі Раґон (1771–1862) — французький масон, письменник, один з найосвіченіших масонів свого часу.

вернуться

247

У масонстві немає градусу вище третього: перший — учень, другий — підмайстер і третій — майстер. Всі інші вважаються додатковими ступенями навчання чи розвитку, позаяк, за масонською ідеологією, всі члени ордену рівні між собою.

вернуться

248

П'єр Жозеф Прудон (1809–1865) — французький соціаліст, публіцист і соціолог, один із засновників анархізму.

вернуться

249

Маріо Рапісарді (1844–1912) — італійський поет, відомий поемою «Люцифер» та полемікою з її приводу з Джозуе Кардуччі.

вернуться

250

Джозуе Кардуччі (1835–1907) — видатний італійський поет, лауреат Нобелівської премії за 1906 рік.

вернуться

251

Жиль де Монморансі-Лаваль, барон де Ре (1404–1440) — маршал Франції, соратник Жанни Д'Арк, алхімік. Був звинувачений у серійних убивствах, хоча зараз достовірність цих звинувачень підлягає сумніву. Є прототипом фольклорного персонажу Синя Борода.

1 ... 106 107 108 109 110 111 112 113 114 ... 167
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)