Переворот. Зламні моменти в країнах, що переживають кризу
- Автор: Даймонд Джаред Мэйсон
- Год: 2018
- Язык: украинский
- ISBN: 978-966-948-242-6
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Переворот. Зламні моменти в країнах, що переживають кризу». Краткое содержание книги:
Іще одне узагальнення стосується національної ідентичності. Молодим країнам слід витворити свою національну ідентичність, як це зробили Індонезія, Ботсвана та Руанда. Країнам із древньою історією може знадобитися перегляд національної ідентичності, а також, можливо, і засадничих цінностей; такий перегляд останнім часом демонструє Австралія.
Наступне узагальнення стосується неконтрольованих чинників, які впливають на результат кризи. Кожна країна прив'язана до свого попереднього досвіду подолання криз і оточена рамками власних геополітичних обмежень. Додатковий досвід не може впасти з неба, не можна позбутися обмежень за помахом чарівної палички. Але країна має зважати на них, як це робили в Німеччині Бісмарк і Віллі Брандт.
Песимісти у відповідь на ці пропозиції можуть запротестувати: «Це настільки абсурдно очевидно, що не потрібна книга Джареда Даймонда, аби спонукати нас до чесної самооцінки, використання чужих прикладів, уникнення настроїв безневинної жертви чиєїсь злої волі й таке інше!» Та ні, така книга потрібна, бо не можна заперечувати, що отакі «самоочевидні» вимоги аж надто часто ігнорувалися в минулому й ігноруються нині. До людей, які заплатили своїм життям за ігнорування «самоочевидних» вимог в минулому, належать всі мілосці чоловічої статі, сотні тисяч парагвайців і мільйони японців. До людей, ігнорування якими «самоочевидних» вимог загрожує їхньому нинішньому добробуту, відносяться і кількасот мільйонів моїх співвітчизників.
Песиміст може також сказати: «Так, на жаль, ми дійсно часто ігноруємо очевидне, але книга не зможе вилікувати нас від цієї сліпоти. Людство знає про мілоський діалог ось уже дві тисячі років, але все одно робить одні й ті самі помилки. Яка нам користь з іще однієї книги?» Річ у тім, що ми, автори, маємо оптимістичні підстави продовжувати свої зусилля. Нині людство налічує як ніколи багато освічених читачів. Ми знаємо тепер значно більше про історію світу й тому маємо змогу висувати значно краще документовані аргументи, аніж це було в часи Фукідіда. У світі значно побільшало демократичних країн, а це означає, що значно більше громадян, аніж будь-коли в минулому, мають змогу чинити політичний вплив. Хоча неосвічених національних лідерів усе ще чимало, однак в основному глави держав багато читають і тепер мають більше можливостей, ніж у минулому, навчитися з історії. При зустрічі з очільниками урядів і багатьма політиками я був приємно здивований, коли вони розповіли мені про той вплив, який справили на них мої попередні книги. Глобальні проблеми стоять нині перед усім світом, тож упродовж останнього століття, а надто — кількох останніх десятиліть людство для їх подолання займається створенням всесвітніх інституцій.
Ось такими є деякі з моїх підстав не дослухатися до песимістів, не втрачати надію і продовжувати писати про історію, аби ми, якщо забажаємо, змогли навчитися з її уроків. Кризи часто поставали перед країнами в минулому. Постають вони перед ними і сьогодні. Але сучасним країнам і сучасному світу вже не доведеться навпомацки шукати в темряві шлях до їх подолання. Провідником на цьому шляху нам послужить обізнаність щодо варіантів змін, які в минулому довели свою ефективність або неефективність.
Подяки
Я радий, що маю нагоду висловити щиру подяку численним друзям і колегам, причетним до появи цієї книги. Їхня самовіддана праця буквально заслуговує на медаль «За героїзм».
Власне ідеєю книги я зобов'язаний своїй дружині Марі Коен.
Моя редакторка Трейсі Бегарт і літературний агент Джон Брокман формували та спрямовували текст книги від перших сторінок до повного завершення роботи. Остаточно «відполірували» його коректорка Ейлін Четті та випускова редакторка Бетсі Уріг.
Загалом цей проект, що розтягнувся у часі на шість років, своєю підтримкою уможливили Лінда і Стюарт Рєзніки, Пітер Кауфман, Сью та Кіт Тібблз, Френк Колфілд і Хетер Бріттенгем, а також співробітники агенції Conservation International.
Мої асистенти-дослідники Мішель Фішер, Юкі Сімура і Бората Єнг відстежували інформацію та посилання. Мішель набирала текст і за потреби передруковувала його. Юкі ділилася своїми знаннями про Японію. Рут Мандель збирала фотографії. Моя кузина Евеліна Хірата створила дизайн обкладинки. А Метт Зебровські підготував усі мапи.
Кілька сотень студентів-старшокурсників із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, які слухали мої лекції впродовж останніх шести років, а також мої асистенти-викладачі Катя Антуан, Кейті Гейл та Алі Хамдан допомагали мені у вивченні та поясненні криз.
Восьмеро друзів — Марі Коен, Пол Ерліх, Алан Грінел, Ребекка Кантар, Кай Мішель, Ієн Морріс, Майкл Шермер та Сью Тібблз — героїчно читали й перечитували чорнові варіанти книги, допомагали мені краще формулювати та презентувати її основні ідеї.
Багато моїх інших друзів і колег коментували окремі розділи книги, ділилися зі мною своїми враженнями та зауваженнями. Перелічу їхні імена: Елдон Болл, Барбара Барет, Скот Барет, Ніколас Бергрюен, К. Девід Бішоп, Гайді Борхау, Даніель Ботсман, Девід Браун, Френк Кофільд, Камала Чандракірана, Алехандра Кокс, Себастіан Едвардс, Ернст Пітер Фішер, Кевін Фогг, Мікаель Фортеліус, Зефір Франк, Говард Фрідман, Ебергарт Фрьомтер, Натан Гардельс, Альберт Гор, Джеймс Грін, Веріті Грінелл, Карл-Теодор цу Гуттендерг, Джеффрі Гадлер, Ясу Хібі, Штефан-Людвіг Хоффманн, Антеро Холміла, Девід Гауелл, Со Конісі, Марку Куїзма, Роберт Лемельсон, Гармут Леппін, Том Лавджой, Гарріет Мерсер, Робін Міллер, Норман Наймарк, Моніка Налепа, Олівія Нарінс, Пітер Нарінс, Том Нарінс, Натан Нанн, Бенджамін Олькен, Кая Пеху-Летонен, Вільям Перрі, Луїс Путтерман, Йоганна Райніо-Ніємі, Джеффрі Робінсон, Френсіс Маккол Розенблат, Чарлі Салоніус-Пастернак, Кен Шів, Юкі Сімура, Шантал Синьйоріо, Ніна Сіллем, Керрі Сміт, Лоренс Сміт, Сюзан Стоукс, Грег Стоун, Марк Сюстер, Мак Такано, Джуріст Тан, Спенсер Томпсон, Сірпа Туомайнен, Хуліо Вергара, Гері Ваїссі, Д. А. Валлах, Стюарт Ворд, Тім Вірт і Йосінорі Ясуда.
Усім цим людям я висловлюю сердечну подяку.
Додаткова література
Працюючи над цим розділом, автор послуговувався як нещодавно виданими книгами, присвяченими кризовій терапії, так і дещо давнішими (чи окремими розділами з них), а також журнальними статтями із зазначеної теми. Перелік використаних джерел[8] наведено далі.
Donna С. Aguilera and Janice М. Messick. Crisis Intervention: Theory and Methodology, 3rd ed. (Mosby, St. Louis, MO, 1978).
Robert Calsyn, Joseph Pribyl, and Helen Sunukjian. Correlates of successful outcome in crisis intervention therapy. American Journal of Community Psychology 5:111-119(1977).
Gerald Caplan. Principles of Preventive Psychiatry. (Basic Books, New York, 1964).
Gerald Caplan. Recent developments in crisis intervention and the promotion of support servic e. Journal of Primary Prevention 10: 3-25 (1985).
Priscilla Dass-Brailsford. A Practical Approach to Trauma. (Sage Publications, Los Angeles, CA, 2007).
James L. Greenstone and Sharon C. Leviton. Elements of Crisis Intervention: Crises and How to Respond to Them, 3rd ed. (Brooks-Cole, Belmont, CA, 2011).
Charles Holahan and Rudolf Moos. Life stressors, resistance factors, and improved psychological functions: An extension of the stress resistance paradigm. Journal of Personality and Sociopsychology 58: 909-917 (1990).
Gerald Jacobson. Programs and techniques of crisis intervention. Pp. 810-825, in Child and Adolescent Psychiatry, Socioculture and Community Psychiatry, ed. G. Caplan. (Basic Books, New York, 1974).
Gerald Jacobson. Crisis-oriented therapy. Psychiatric Clinics of North America 2, no. 1: 39-54 (1979).
Gerald Jacobson, Martin Strickler, and Wilbur Morley. Generic and individual approaches to crisis intervention. American Journal of Public Health 58: 338-343 (1968).
Richard James and Burt Gilliland. Crisis Intervention Strategies, 8th ed. (Cengage, Boston, 2016).
Erich Lindemann. Beyond Grief: Studies in Crisis Intervention. (Jason Aronson, New York, 1979).
Rick A. Myer. Assessment for Crisis Intervention: A Triage Assessment Model. (Brooks Cole, Belmont, CA, 2001).
Howard J. Parad, ed. Crisis Intervention: Selective Readings. (Family Service Association of America, New York, 1965).
Kenneth Yeager and Albert Roberts, eds. Crisis Intervention Handbook: Assessment, Treatment, and Research, 4th ed. (Oxford University Press, New York, 2015).
8
Подано в редакції автора. — Прим. ред.