Коханка з площі Ринок
- Автор: Кокотюха Андрей Анатольевич
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7622-9
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Коханка з площі Ринок». Краткое содержание книги:
— Та ну, не перебільшуйте.
— Це я ще применшую, — капітан поставив чарку на стіл. — Мені прикро, що особи ваших поглядів упереджено ставляться до цілком законних намірів государя об'єднати всі слов'янські народи в єдину націю. Чужого, пане Кошовий, Росії ніколи не було потрібно. Читайте історію, ми лише повертаємо своє. Відновлюємо історичну справедливість.
— Оця кава — теж повернення свого?
— Далася вам кава! Я не знаю, ось вам хрест святий, — Зубов перехрестився, — не знаю, де мій денщик роздобув каву! Міг купити на чорному ринку! Як потрапляють товари до гендлярів — теж не маю поняття. Контррозвідка цим не займається. Є речі, важливіші за каву і навіть за політику! Тим більше, люди на кшталт пана Навотного представляють, як тут кажуть, русинську спільноту. Ви ж не будете заперечувати очевидного: значна частина малоросів має відмінні від ваших погляди на стосунки імперії та малих народів.
— Так, розмова справді йде не туди, пане Зубов. Ми торкнулися світоглядних питань. Стосовно них не домовимось ніколи.
Чоловіки знову помовчали.
— Зрештою, мені не потрібна ваша лояльність, — мовив капітан. — Принаймні, поки що. Хіба в якийсь момент це заважатиме робити правильні неупереджені висновки.
— Кому заважатиме?
— Нам обом. І досить, пане Кошовий, лишимо політику. Тим більше, капітан Платов, заради якого ви тут, втрапив у халепу, не дотичну до неї. Хоча кохання, як і політика, — вічні.
— Кохання?
— Або пристрасть, не суть, — Зубов допив свою чарку, поставив її в центр столу. — Антон Платов зробив, як на мене, блискучу військову кар'єру. Йому лише двадцять п'ять, а він уже капітан. Чин отримав не так давно, перед самою війною. Підвищили, призначаючи в штаб. Штабних бойові офіцери не люблять, солдати — тим більше, проте якби не було штабу і тих, хто там служить, армія не змогла б воювати.
— Вічне питання, хто без кого обійдеться: генерал без армії чи армія без генерала, — вставив Клим.
— Я саме про це, — кивнув Зубов. — Знаючи Платова, готовий визнати: стрімке кар'єрне зростання запаморочило йому голову. Блискучий офіцер, красень, втілення успіху, має всі перспективи досягнути ще більших висот. Для таких війна, хай це прозвучить не дуже пристойно, — чудовий шанс сходження вгору. Звичайно, поруч із ним постійно бачать не лише молоденьких дівиць, а й зрілих дам. Перебірливістю у зв'язках Платов ніколи не відрізнявся і в цьому не оригінальний. Звичайно, з початком воєнної кампанії він лишив попередні амури вдома. Навряд чи когось здивує, що тут, у Львові, капітан швидко знайшов нову пасію, яка розраджувала в не такі вже часті вільні від служби години.
— Небезпечний зв'язок? Штабний офіцер скомпрометований?
— Ще не знаю.
Відповідь прозвучала щиро й сказано було зовсім іншим тоном. Або Кошовому здалося, або Зубов тепер виглядав трохи розгубленим, хоч намагався приховати це від арештованого.
— Тобто?
— Отак, — капітан розвів руками, знову налив Климові по вінця, собі — ще менше, ніж перед тим. — Зв'язку свого Антон Платов не приховував. Йому, молодому-холостому, нема кого-чого боятися. Господи, у нас не криються, коли йдуть у бордель! По сороміцьких дівках ходять військові всіх армій світу, є навіть пересувні бардаки!
— У чому ви хочете мене переконати, пане Зубов?
Капітан трохи попустився, відпив коньяку, збираючи думки докупи.
— У тому, пане Кошовий, що інтимний зв'язок із місцевою дівицею, панною Боженою, полькою, Антон Платов ні від кого не приховував. Навіть брав її з собою на різні прийоми. Я знайомився з його коханкою, щоправда, не близько, поцілував ручку. Вона, між іншим, у товаристві була на диво мовчазною. Російської не знала, але Платов добре говорить французькою і трошки німецькою. Втім, панна в чоловічі розмови не втручалася, чим іноді грішать окремі дами. Гаразд, — Зубов махнув рукою, мов проганяючи настирну муху. — Вчора вночі Платов знайшов її мертвою.
Тепер коньяку відпив Кошовий.
Зробив, як і перед тим, великий ковток, випиваючи все до краплі. Подіяло ще більше, дискомфорт зник, він уже відчував себе на рівних із пещеним капітаном. Ще півгодини тому власний запах, неголеність та брудний одяг заважали. Зараз Клим убачав у цьому певний виклик.
— Можете не вірити, пане Зубов. Але я чомусь так і подумав.
— Що подумали?
— Чекав, коли заговорите про смерть. Насильницька, я правильно розумію?
— Так. Божену Микульську, коханку Антона Платова, вбито у власному помешканні на площі Ринок минулої ночі. Хай це прозвучить дивно, та капітан, випускник кадетського корпусу, навіть спадковий військовий, побачив смерть отак, зблизька, уперше в житті.