Старша Едда. Епос
- Автор:
- Язык: украинский
- ISBN: 978-617-7585-27-4
- Переводчик: Віталій Кривоніс
- Жанр: Мифы. Легенды. Эпос
Электронная книга - «Старша Едда. Епос». Краткое содержание книги:
«Старша Едда» (також «Семундова Едда») — пам'ятка давньо-ісландської словесності, взірець класичного епосу, знаковий твір середньовічної європейської літератури. У стародавніх піснях, записаних приблизно вісімсот років тому в Ісландії, містяться основні наші знання зі скандинавської міфології. Величні картини створення і загибелі світу, пригоди Тора, Локі, Одіна, витівки тролів, битва Сіґурда з драконом Фафніром, кривава драма при дворі повелителя гунів Атлі — образи героїв і сюжети, що надихали й досі надихають письменників, композиторів, художників, режисерів, ба навіть розробників комп'ютерних ігор. Для кращого розуміння твору текст супроводжується примітками і коментарями, а також ілюстраціями Вільяма Коллінгвуда з англомовного видання «Старшої Едди» 1908 року.
Уперше перекладене українською, це видання стане у пригоді філологам, історикам, культурологам і всім, хто цікавиться середньовічною літературою.
Уперше перекладене українською, це видання стане у пригоді філологам, історикам, культурологам і всім, хто цікавиться середньовічною літературою.
Перейти на страницу:
150
Знаю і п'яте:
як в битві у мене
стріла полетить,
кину лиш погляд —
і спинить стріла
смертельний політ.
151
Знаю і шосте:
як шкоду мені
зроблять корінням[83],
людина така
словом моїм
буде у владі моїй.
152
Знаю ще й сьоме:
як пломінь побачу
над домом з гостями на лавках,
пожежу приборкаю,
дам раду з вогнем,
таке заспіваю закляття.
153
Восьме я знаю,
всім воно, певно,
буде корисним:
ненависти паростки
поміж людей
на дружбу зверну.
154
Знаю дев'яте:
як буде потреба,
човен нестиме на скелі,
вітер я втишу,
вали водяні
й хвилі на морі впокорю.
155
Знаю десяте:
відьму побачу
в небі над дахом,
так я вчиню,
що втратить вона
тіло своє,
тяму свою.
156
Одинадцяте знаю:
як з друзями опліч
у битву порину,
так заспіваю,
що кожен із них
буде захищений,
буде незборений,
вийдуть вони переможцями.
157
Знаю дванадцяте:
побачу на древі
людину повішену,
руну таку
я тоді витну,
що мрець оживе
і мовить до мене.
158
Знаю тринадцяте:
юного князя
водою скроплю[84],
вражений в битві
той не впаде:
не згине від зброї.
159
Чотирнадцяте знаю:
воно допоможе
сказання ректи
про асів і альвів,
їх я всі знаю;
то зможе лиш мудрий.
160
Знаю п'ятнадцяте,
спів Тьодреріра[85]
дверґам при Деллінґа[86] дверях:
силу він асам співав,
альвам — пошану,
а Хрофтові — розум.
161
Знаю шістнадцяте:
з гожою дівою
втіхи коли забажаю,
так закручу я думки
білорукої панни,
що знатиму всі її мислі.
162
Знаю сімнадцяте,
ним непомітно
розум у жінки вкраду.
Це заклинання
затям, Лоддфафніре,
надовго собі;
дістанеш добра, як затямиш,
потрібне отримаєш,
матимеш бажане.
163
Вісімнадцяте відаю,
його не відкрию
ані дівчині, ні жінці, —
краще за все,
як знатиму сам;
тут пісні кінець, —
не звірюсь нікому,
хіба лиш моїм
сестрі чи дружині.
Перейти на страницу: