Старша Едда. Епос
- Автор:
- Язык: украинский
- ISBN: 978-617-7585-27-4
- Переводчик: Віталій Кривоніс
- Жанр: Мифы. Легенды. Эпос
Электронная книга - «Старша Едда. Епос». Краткое содержание книги:
«Старша Едда» (також «Семундова Едда») — пам'ятка давньо-ісландської словесності, взірець класичного епосу, знаковий твір середньовічної європейської літератури. У стародавніх піснях, записаних приблизно вісімсот років тому в Ісландії, містяться основні наші знання зі скандинавської міфології. Величні картини створення і загибелі світу, пригоди Тора, Локі, Одіна, витівки тролів, битва Сіґурда з драконом Фафніром, кривава драма при дворі повелителя гунів Атлі — образи героїв і сюжети, що надихали й досі надихають письменників, композиторів, художників, режисерів, ба навіть розробників комп'ютерних ігор. Для кращого розуміння твору текст супроводжується примітками і коментарями, а також ілюстраціями Вільяма Коллінгвуда з англомовного видання «Старшої Едди» 1908 року.
Уперше перекладене українською, це видання стане у пригоді філологам, історикам, культурологам і всім, хто цікавиться середньовічною літературою.
Уперше перекладене українською, це видання стане у пригоді філологам, історикам, культурологам і всім, хто цікавиться середньовічною літературою.
Перейти на страницу:
25
Хейдрун — коза,
що стоїть на даху,
Лерадове[144] листя скубе;
з вимені в неї
тече світлий мед
у глек невичерпний.
26
Олень Ейктюрнір[145]
стоїть на даху,
Лерадове листя скубе;
роги роняють
краплі у Хверґельм[146],
ріки такі напувають:
27
Сід[147] і Від[148],
Секін і Екін,
Свьоль[149] і Ґуннтро,
Фйорм і Фімбультул[150],
Рін[151] і Реннанді,
Ґіпуль і Ґьопуль,
Ґьомуль і Ґейрвімуль[152], —
житла богів обтікають, —
Тюн і Він,
Тьолль і Хьолль,
Ґрад і Ґуннторін.
28
Віна[153] — одна,
друга — то Веґсвінн,
третя — Тйоднума,
Нют і Ньот,
Нонн і Хронн,
Слід[154] і Хрід[155],
Сільґ[156] і Їльґ[157],
Від і Ван,
Вьонд[158] і Стрьонд[159],
Ґьолль і Лейптр[160], —
плинуть біля людей,
падають в Хель.
29
Кормт і Ормт
і два Керлауґи
Тор переходить
кожного дня,
творить він суд
під Іґґдрасилем,
тоді асів міст[161]
палає вогнями,
води священні нуртують.
30
Ґлад і Ґюллір,
Ґлер і Скейдбрімір,
Сільврінтопп і Сінір,
Ґісль і Фальховнір,
Ґулльтопп і Леттфеті[162], —
аси на конях тих їздять
кожного дня,
суд їм творити
під Іґґдрасилем.
31
Корені три
ростуть на три боки
з-під Іґґдрасиля;
Хель попід першим,
другий — над турсами,
третій — над родом людей.
32
Рататоск[163] — білка,
бігати має
стовбуром ясена;
орлині слова
згори всі домчить,
розкаже Нідхьоґґу внизу.
33
Четверо оленів,
вигнувши шиї,
зелень скубуть:
Даїн і Двалін,
Дунейр і Дюратрор.
34
Гаддя повзучого
під Іґґдрасилем
дурневі не полічити:
Ґоїн і Моїй,
діти Ґрафвітніра,
Ґрабак і Ґрафвьоллуд,
Овнір і Свавнір,
знаю я, мають
те дерево гризти.
35
Аск Іґґдрасиль
як потерпає,
не відають люди:
віття їсть олень,
стовбур гниє,
жере знизу Нідхьоґґ.
36
Хріст і Міст, я волію,
хай мені ріг піднесуть,
Скеґґьольд і Скьоґуль,
Хільд і Труд,
Хльокк і Ґерфйотур,
Ґьолль і Гейролуль,
Рандгрід і Радґрід
і Реґінлейф, —
пиво ейнхеріям носять.
37
Арвак і Альсвінн[164]
сонце нагору,
стомлені, тягнуть;
їм попід плечі
аси поклали
ковальські міхи.
38
Сваліном[165] зветься
сонячний щит,
сяйво богів;
гори і море,
відаю, спалить,
якщо упаде.
39
Скьолль зветься вовк,
полює на світлу богиню
до самого лісу,
інший — то Хаті[166],
Хродвітніра[167] син,
їй передує на небі.
40
3 Іміра плоті
створено землю,
море — із крови,
гори — з кісток,
ліси — із волосся,
а з черепу — небо.
Перейти на страницу: