Анабазис. Похід 10000 еллінів

Розділ 4

/1/ Відтак елліни й Аріей, розташувавшись табором поблизу один від одного, чекали Тіссаферна понад 20 днів. Упродовж цього часу до Аріея прибули його брати й інші родичі, а до його наближених — кілька персів. Вони підбадьорювали їх, запевняючи, що цар обіцяє помилувати як за його похід спільно з Кіром супроти нього, так і за інші випадки у минулому[104]. /2/ Після цього наближені Аріея почали відкрито цуратися еллінів, що не сподобалося останнім, і вони приходили до Клеарха і відверто висловлювали йому та іншим стратегам свої підозри: /3/ «Чому ми зволікаємо? Хіба ж не зрозуміло, що цар насамперед хотів би знищити нас, щоб і для решти еллінів було наукою те, як зазіхати на царський трон? Нині йому вигідне наше тупцювання на місці, бо ж його війська розпорошені. Та як тільки він збере їх докупи, тоді не омине нагоди перебити нас. /4/ Можливо, десь інде він вже або перекопує шлях, або зводить упоперек нього мури, аби тільки не дати нам пройти. Бо ж із якого дива він допустить, щоб ми, вернувшись преспокійно до Еллади, розповідали б про те, як наше дрібне військо перемогло царя біля самих його дверей і як ми пішли, глузуючи з нього?» /5/ Клеарх відповідав тим, хто від неспокою так говорив: «Я поділяю вашу тривогу і роблю висновок, що коли ми зараз підемо, то поміркують, ніби у нас якісь войовничі наміри і ми порушуємо угоду. Тоді ніхто не дозволить нам купувати провіант і нам нізвідки буде запасатися ним. До того ж ми залишимося без провідника. Тож якщо вчинимо так, то Аріей не забариться покинути нас і ми втратимо останніх друзів, а ті, які раніше були нашими друзями, стануть нашими ворогами. /6/ Мені невідомо, чи є на нашому шляху бодай якась річка, яку можна переходити вбрід, але ж ми бачили, що Євфрат в разі перешкоди з боку ворогів перейти неможливо. А ще ж від нас утекла вся кіннота, у той час як у ворогів вона дуже численна та боєздатна. Тож у разі перемоги — якої шкоди ми заподіємо ворогові? А в разі поразки загинемо всі. /7/ Зрештою, зважмо і на те, що цар, розпоряджаючись стількома силами, навряд чи складав би клятву і подавав би свою праву руку, аби постати порушником і злочинцем перед богами, еллінами та варварами». І таке й подібне до цього він говорив досить часто.

/8/ Тим часом прибув Тіссаферн зі своїм військом, мабуть, маючи на меті прямувати додому, а також Оронт зі своїми бойовими силами. /9/ Він віз із собою також доньку царя, з якою побрався. Звідси вони рушили в дорогу, причому вів Тіссаферн, і він надавав військам можливість купувати провіант на ринку. Разом із Тіссаферном й Оронтом ішов Аріей з варварським військом Кіра і ставав табором вкупі з ними. /10/ Елліни ж, остерігаючись їх, рухалися зі своїми провідниками окремо, і табір вони розбивали осторонь, на відстані парасанга, а то й більше. Обидві сторони з підозрою ставилися одна до одної, немов вони були ворогами, і це лише посилювало ворожнечу. /11/ Подеколи під час збирання в одному і тому ж місці дров, корму для худоби та іншого такого вони затіювали один з одним бійку, і це ще дужче спричинилося до ненависті.

/12/ Зробивши три переходи, вони підійшли до так званих Мідійських мурів[105] й оминули їх. Мури споруджено з випаленої цегли, покладеної в бетон. Ширина їх дорівнює 20, висота — 100 футам, а довжина, як кажуть, — 20 парасангам. Вони знаходяться недалеко від Вавілона. /13/ Звідти вони пройшли у два переходи 8 парасангів і перетнули два канали, один — через міст, інший на семи наведених суднах, якими і були з’єднані обидва береги. Канали були проведені від річки Тигр; від каналів до ланів по всій країні прориті рови, спершу більші, а далі менших розмірів; а на кінець ідуть невеличкі канави, які можна бачити в Елладі на ланах, засіяних просом.