Листи темних людей [UK]

7

Магістр Петро Горшколиз 1 магістру Ортуїну Грацію

Незліченні вітання шлю вам, велебний пане магістре! Якби у мене були гроші і великий маєток, то я спорудив би на вашу честь розкішну учту,— повірте мені твердо,— для того, аби ви розв’язали питання, котре вам нижче викладу. Але оскільки нема в мене овець, волів і взагалі жодної пасовищної худобини, а я бідняк, тому не можу винагородити вас за вашу раду, все ж обіцяю, що як тільки одержу прибуткову парафію (прохання на стаио-висько вікарія я вже подав), пошаную вас особливим поби-том. Напишіть мені, чи для вічного спасіння треба, аби школярі вивчали граматику по книгах таких мирських піїтів, як Вергілій, Туллій Ціцерон, Пліній 2 та інші. На мою думку, се поганий метод навчання, бо, як пише Арі-стотель у першій книзі «Метафізики» 3, «піїти сильно брешуть». А той, хто бреше, грішить. Отже,-ті, хто основує своє навчання на брехні, основують його на гріхах. А все, що основане на гріхах, не назвеш благом, а звернене воно проти бога, адже бог є ворог гріховності. В поезії міститься брехня, таким чином, ті, що починають своє навчання од неї, не набираються блага, бо поганий корінь має над собою погану траву, а погане дерево родить гидкий овоч. Так написано в Євангелії, де сгіаситель каже: «Недобре дерево, котре дає лихий овоч» 4. Іще по сей день я міцно затямив тую науку, котру дав мені магістр Валентин з Гельтерсгейма 5 у Нагірній бурсі в той час, коли я був його учнем і хотів слухати лекції про Саллюстія 6. Він правив: «Чого ради ти хочеш слухати про Саллюстія, неуку?» Тоді я навів слова магістра Йоганна з Вроцлава 7, котрий сказав, іцо на таких письменниках учимося писати гарним стилем. На се він відповів: «Се нісенітниця. Тобі треба відмінно розбиратися в книзі Александра 8 і посланнях Карла 9, котрі вивчаються в лекційних залах граматиків. Я ніколи не слухав лекції про Саллюстія, одначе вмію удатно писати як віршем, так і прозою». Таким чином, магістр наш Валентин домігся того, що я ніколи не займався поезією. А ось тепер окаянні гуманісти замучують мене своєю латиною і піднімають на глум старі книги: Александра, Ремігія 10, Іоанна Гарландського п, «Кор-нут», «Сполучення слів» 12, «Епістолярій» магістра Павла Ніава 13. Вони верзуть таку страшенну брехшо, що я хрещусь, коли слухаю їхню річ. Не так давно один з них правив, що є в одній країні ріка, котра несе золотий пісок і називається Таг 14. Я тут же тихцем насвистав, бо се неможливо. Достеменно знаю, що і ви піїт, але не знаю, звідки у вас сей талант. Подейкують, що досить вам захотіти, і ви можете протягом однієї години скласти миозтво віршів. Але я гадаю, що ваш ум настільки ласкою духа святого осяяний, що ви творите вірші і ще багато дечого, бо завсіди ви були доскональним богословом і завсіди навертали на путь істини клятих язичників15. Охоче написав би вам про якусь новину, якби тільки відав що-небудь таке. Але я не чув нічого, хіба те, що братчики і священики ордену проповідників гойно роздають індульгенції, дають одпущення гріхів і звільняють од вини й покари, коли хтось висповідається і покається. На се в них є папський дозвіл. Напишіть і ви мені що-небудь, бо я певною мірою ваш слуга. Бувайте здорові! З Нюрнберга.