Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)
- Автор: Суворов Виктор
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: ООО Издательство “Добрая книга”
- ISBN: 978-5-98124-561-9
- Переводчик: Олег Петрович Дрогомирецький
- Жанр: История
Электронная книга - «Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)». Краткое содержание книги:
І сусідні області перестали постачати Москву продовольством. Тоді жителі Москви образилися: та що ж це відбувається?
Отже, держава друкує гроші, на які нічого купити не можна. Що робити вождям? У січні 1991 року Генеральний секретар ЦК КПРС, Президент СРСР Михайло Горбачов підписав указ про вилучення з обігу в триденний термін 50 - і 100-рубльових купюр зразка 1961 року. Зарплата інженера в той час - 150 рублів на місяць. Люди працюють, створюють космічні кораблі й підводні човни, танки й кулемети, їм за роботу платять гроші. Але в магазинах нічого немає. І Горбачов оголосив видрукувані його урядом гроші недійсними. Лежали в тебе гроші в банку, ти їх вирішив узяти, а ми не віддамо! Вони списані. А то занадто багато грошей у країні розвелося.
Люблю велику картину Маковського «Крах банку». В залі збанкрутілої фінансової установи пані щось доводить поліцейському, обурений генерал намагається вилити обурення своїй молоденькій дружині, крамарюга, скрушно похиливши голову, змирився з думкою, що все скінчено, все втрачено. А в куточку моторний чепурун з правління банку, злодійкувато озираючись, швидко ховає у внутрішню кишеню якісь папери.
Ця картина намальована за сто років до краху Радянського Союзу. Але вона точно відбиває всього, що сталося за часів правління моторного чепуруна: люди вклали гроші в банк (в державний банк!), банк розорився, грошики пропали в глибоких кишенях керівництва.
Горбачов пограбував свій народ на мільярди. Причому пограбував двічі.
Перший раз: запропонував покласти гроші в банк і не повернув їх.
Другий раз: залишив без грошей тих, хто державі не вірив, гроші в державному банку не зберігав, а тримав під матрацом.
Обмін грошових знаків раптовий. На обмін три дні. Але обміняти можеш тільки малу суму. А рештою можеш обклеювати стінки в нужнику. Вони більше не приймаються.
А якщо ти геолог у пустелі, як ти гроші старого зразка на нові поміняєш? А якщо ти в поїзді з Владивостока сім діб трясешся? А якщо ти капітан атомного підводного човна, в океані супостата ядерною міццю лякаєш? А якщо ти офіцер, на Тоцькому полігоні навчання проводиш? А якщо ти космонавт у космічному польоті? А якщо ти ракетник у шахті на бойовому чергуванні? А якщо ти актор на зйомках фільму?
Відповідь у Горбачова одна: плакали ваші грошики. Я ж свої обміняти зумів.
Уявіть, що ви виконали роботу, замовник з вами розплатився, а потім оголосив, що гроші, які він вам дав, фальшиві. Саме так Горбачов вчинив з народами Радянського Союзу: ті гроші, які його уряд друкував і якими платив народу, оголосив непридатними, нічого не вартими папірцями. Горбачов і його уряд грошики в народу вкрали, поцупили, стибрили.
Повторю сто тисяч разів: Радянським Союзом правили дурні та злочинці. Пояснюю свою думку на прикладі улюбленого Заходом Горбачова. Очевидно: Горбачов - злочинець, бо підписавши указ про грошову реформу, він пограбував свій народ. До цього додам: ще й дурень. Прикинемо: хто після таких фінансових фінтів збереже йому вірність? Хто його підтримає? Чи довго йому після того в Кремлі сидіти?
Одного разу я чув похвалу Горбачову: говорили, що він нібито припинив холодну війну.
Він її не припинив, а програв, розваливши своїм «наймудрішим» керівництвом країну, пограбувавши її народ і кинувши на поталу іншим, ще більш лютим і хижим грабіжникам.
Але мені хочеться вірити: якщо світ знову опиниться біля небезпечної межі, серед нас знову знайдуться герої, які врятують його від загибелі.
Бристоль, 11 червня 2011 року.
Віктор Суворов про свої книжки та про себе
Народитися мене випало на Далекому Сході в 1947 році. Дитинство пройшло в далеких і дуже навіть далеких гарнізонах - Барабаш, Янчиха, Слов'янка, знову Барабаш, Рязанівка... І було там все, що потрібно людині для повного щастя: самохідні гармати СУ-76 і СУ-100, зенітні гармати 52-К, бронетранспортери БТР-40, БТР-152 і навіть БТР-50П, гаубиці М-30 і Д-1, артилерійські тягачі, танки ПТ-76 і ще багато-багато всього різного, включаючи кинуті укріплені райони по всьому узбережжю Тихого океану.
В Барабаші стояла дивізія, у Слов'янці - теж, тому школи там були великі, а в Рязанівці у нас була одна вчителька на всі чотири класи. Вона ж була і директором школи, і прибиральницею. В одній кімнаті сидів і перший, і другий класи, потім, у другу зміну, в тій же кімнаті - третій і четвертий. По п'ять-шість хлопців у кожному класі. Вчителька вела половину уроку з першим класом, другу половину уроку - з другим, а після обіду першу половину уроку - з третім класом, другу - з четвертим.