Планета Х
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Профі
- ISBN: 978-966-2398-08-3
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Планета Х». Краткое содержание книги:
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
4.2.1979 р.
ОБЕРІГ
Мати сиділа з дітками щоночі
І їм пісні співала на печі,
І щоб у них світились щастям очі,
Також читала з Біблії вірші.
А щоб дітей не обминала вдача
Як залишали батьківський поріг,
Мати дала їм Біблію і чачу,
І кожному з квасолею пиріг.
Бо в нім знаходивсь дух козацький,
І він давався, як достатку ріг,
Щоб у дітей була весела вдача,
І їх беріг той отчий оберіг.
5.3.1979 р.
ОЙ, ВИ БАБИ!
Ой, ви баби, ой, ви баби,
Що сталося з вами?
Тільки й знаєте ганятись,
Як пси за – зайцями.
30.9.2013 р.
ПОЕЗІЯ ПОВИННА ПРАЦЮВАТИ
Поезія повинна працювати,
Ну, скажемо, як в банку гроші,
А не під юбку заглядати,
Як це робити люблять Гоші.
Гроші нам всім дають проценти,
А гарні вірші – девіденти,
Гроші збагачують людей,
А вірші – розумом ідей,
Але тоді як ці ідеї
Не помінять на привілеї.
Вірші повинні хвилювати –
Любить і, навіть, убивати.
Але, як вірш вас не хвилює,
Не прикрашає вам життя,
Таку поезію закиньте,
Як рваний м’ячик – на сміття.
6.4.2003 р.
СОНЯЧНІ ЗАЙЧИКИ
Іду і ловлю в полі зайчики,
Що світять з очей, як з роси,
Й цілую дівчині тій пальчики:
В якої в горошок труси.
14.2.1977 р.
НАВІТЬ, ЯКЩО ТИ ЮЛІЙ ГАЙ
Будь ти хоч тричі Юлій Гай,
Але вину в собі шукай.
1.10.2013 р.
МОЇ ВІРШІ
Гарні вірші – вони як рози,
Якщо закладений в них розум.
10.10.2013 р.
ПАНСЬКА РОБОТА
Так як стала Дуня пані –
Вся робота на дивані.
5.11.2013 р.
БЛОНДИНКИ І ДУБИНКИ
І чорняві, і блондинки
В нас дівчата, як – картинки,
Але хочуть всі царя,
Щоб їм був за жеребця,
Президент в нас, як артист,
Ну, скажіть, не аферист!?
Україна вся гримить,
Він – у Вовочки сидить.
Випив чарочку воскресну
І чкурнув у піднебесну,
Мов для Галок і Маринок –
Не хватає всім дубинок.
Ну, а ви, мої лакеї, –
Хочете мать привілеї?
То без діла не сидіть,
А мене назад не ждіть.
Всі працюють люди в світі –
Щоб цвіли веселі квіти,
Тільки наша горе-влада –
На кабмін й Верховну Раду.
От тобі і регіони,
Що тепер уже й казать!
Всі себе вже так «засрали»,
Що й штанці не можуть знять,
5.11.2013 р.
Я РАДИЙ, ЩО І ЩЕ ЖИВУ
Я радий, що і ще живу
Й тобою можу любуватись,
І цілувать твою красу
Яку тобі дав батько й мати.
Й нею по-справжньому пишаюсь,
І радий, що ти в мене є,
Хоч, як завжди, я в те не вірю,
Що все, що маєш – все моє.
25.10.2013 р.
ЯКЩО РОЗУМУ НЕМАЄ
Кожен думає, що в нього
Жінка не гуляє,
Ну хіба, як в тої жінки –
Розуму не має.
Хай чоловіки всі вибачають
За те, що в їх я запитаю:
– А хто із вас не мав коханки,
І не ховався від світанків?
Отож не лай й свою за те –
Якщо й вона кудись піде.
І там де іволга співає,
Теж свіжину в гаю шукає.
Адже і їй, хай вибачає,
Одне й те саме набридає.
Бо пить одну й ту саму каву,
Хоч та і справжня, – не цікаво.
26.10.2013 р.
ДВА ЯБЛУКА
Два яблука впали на землю,
А третє летить і сміється,
А ті що сидять до летючого:
– Не смійся, і ти розіб’єшся.
2.11.2013 р.
ПРИ ДІАБЕТІ
Коньяк, пиво і вино
Хворим пити не дано.
1.11.2013 р.
ЯКЩО ДАСИ ТИ КОВБАСИ
– Киць-киць-киць, – гукаю Кузю, –
Сядь посидь, що хоч проси,
– Що ж сидіть там біля тебе,
Як не маєш ковбаси?
2.11.2013 р.
ЯКЩО СПІШИШ…
Не міг проспати твій від’їзд,
Тому й примчався на узвіз.
– То чому ж як примчавсь мовчиш?
– А що казать, як ти вже спиш?
17.11.2013 р.
ВИШЕНЬКИ
Ну ж і губки в тебе, Роза,
Ніби вишеньки горять,
Хто б таку красу ту Божу
Не хотів би обійнять?
5.11.2013 р.
КІТ І ЛИСТОЧОК
Думав Кіт то – Горобець
Мчить по полю навпростець,
А то виявивсь листочок,
Що скрутився у клубочок.
2.12.2013 р.