Україна-Русь. Книга третя. Українська звитяга
- Автор: Белинский Владимир Брониславович
- Серия: Україна–Русь #3
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво «Навчальна книга — Богдан»
- ISBN: 978-966-10-4534-6
- Жанр: Роман, новелла
Электронная книга - «Україна-Русь. Книга третя. Українська звитяга». Краткое содержание книги:
Дослідження буде корисне для тих, хто цікавиться правдивим, несфальшованим описом подій минувшини.
Зрозуміло, що польська влада не бажала йти на такі компроміси, тому 1649-го війна відновилася. Цього ж року Богдан Хмельницький продовжував громити Польщу під час Збаразької облоги та у Зборівській битві.
4. Збаразька облога.
[30 червня (10 липня) — 11 (21) серпня 1649 року]
«Прагнучи взяти реванш за поразки у битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями і загасити полум’я народного повстання, уряд Речі Посполитої послав на Правобережжя регулярне військо та надвірні загони магнатів Я(реми) Вишневецького, О. Конецпольського і М. Остророга. Поки король Ян Казимир збирав головні свої сили у Варшаві, в Україні розпочався наступ передових коронних військ на чолі з белзьким воєводою Адамом Фірлеєм. У травні 1649 р. вони захопили ряд міст. Назустріч ворогові йшло військо Б. Хмельницького.
Після поразки під Старокостянтиновом і Меджибожем влітку 1649 р. польське військо на чолі з Я. Вишневецьким відступило до Збаража (це той Ярема Вишневецький, який «вогнем і мечем» випалював наші села та тисячами вирізав наших жінок і дітей і якого досі прославляють поляки та українські хохлуї. — В.Б.). Сюди ж 30 червня (10 липня) підійшли головні козацькі сили і татари з ханом Іслам-Гіреєм, який діяв у союзі з Б. Хмельницьким» [223, с. 54].
Збараж у ті роки мав найпотужнішу фортецю. Тому Ярема Вишневецький знав, куди заховатися від людського гніву.
Вчинивши три штурми фортеці 3 (13), 7 (17) та 11 (21) липня 1649 року, які, по суті, не дали позитивного результату — падіння твердині, Богдан Хмельницький перейшов до її облоги. Хоча 6 серпня (за старим стилем) дозволив козакам вчинити останній штурм, за яким з обох боків «полягло чимало вояків».
Під час останнього штурму фортеці загинув корсунський полковник Н. Морозенко.
Ярема Вишневецький зі своїм оточенням розуміли, що їх… чекала люта смерть, тому билися до останньої людини.
В оточених почався голод, тяжкі хвороби. І немає жодного сумніву, що Збараж чекало падіння. Та на допомогу Я. Вишневецькому і оточеним полякам вирушив польський король Ян Казимир. «Довідавшись про це, Б. Хмельницький залишив частину запорожців на чолі з І. Чернятою біля Збаража, а сам повів своє військо назустріч королю. Супротивники зійшлися під Зборовом». [223, с. 54].
5. Зборівська битва.
[5 (15) — 6 (16) серпня 1649 року]
«Королівська армія, рухаючись без прикриття і розвідувального забезпечення на допомогу обложеним, 3 (13) серпня зупинилася на відпочинок на правому березі р. Стрипи біля с. Млинівців (4 км північно-західніше Зборова). Стрипа мала заболочені береги, а напроти Зборова, з правого берега до неї впадала Мала Стрипа, оточена такою ж місцевістю, яка не дозволяла здійснити маневрування військом. Це була пастка для польської армії, чим вирішив скористатись Б. Хмельницький, щоб її розгромити.
Протягом дня 4 (14) серпня польське військо навело два мости біля Зборова через Стрипу, плануючи переправу зранку 5 (15) серпня. Знаючи все про пересування королівської армії, в ніч проти 4 (14) серпня Б. Хмельницький таємно зняв з облоги Збаража 40–50 тис(яч) свого війська і 30 тис(яч) татарської кінноти й вирушив до Зборова» [223, с. 60].
Оскільки татарська кіннота й козацька піхота рухалися з різною швидкістю, то був створений передовий загін переважно із татарської кінноти з додачею кінних козаків, озброєних вогнепальною зброєю, який рухався «на відстані півпереходу (15–20 км)» попереду головних сил та обозу. Цей окремий загін обійшов польське військо з півночі, переправившись через річку Стрипу, і, скориставшись густим туманом, підійшов до польського табору, що розтягнувся на 7 кілометрів.
С. Нечай. Діорама Зборівської битви
Коли 5 серпня 1649 року польська армія головними силами (артилерія, король з почтом, піхота та більша частина кінноти) переправилась на лівий берег Стрипи, у Зборові вдарили дзвони, що означало сигнал до атаки.
«Татарська кіннота і козаки атакували тих, що переправились на лівий берег, але головний удар спрямували на військо, що залишилося на правому березі Стрипи (необстріляне посполите рушення без мушкетно-артилерійської підтримки і обоз). Польське військо, що не встигло переправитись на лівий берег Стрипи до Зборова, зазнало значних втрат (4 тис. осіб). Під час бою до Зборова прибув Хмельницький на чолі основних сил.