Індоарійські таємниці України
- Автор: Наливайко Степан
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Жанр: Культурология
Электронная книга - «Індоарійські таємниці України». Краткое содержание книги:
Широке залучення індійського та іранського мовного фактографічного та культурологічного матеріалу дозволило по-новому осмислити давні й нинішні українські реалії, пояснити низку винятково важливих для вітчизняної історії термінів та імен, показати, що назви «Україна», «Русь», «українці», «козак» сягають тисячолітніх часових глибин.
І що українська історія творилася рівнобіжно з історією найдавніших цивілізацій світу.
Термін ratha пов’язаний переважно з воїнським станом і з конем, а yana — з селянським і волом, биком. Тому елемент ратха значно частіший у кшатрійських іменах, аніж яна у селянських. Проте обидва слова — синоніми, й коли існує ім’я з одним із цих компонентів, то може існувати і його паралельна форма.
Слово ратха вживається з іменами богів і на означення богів. Коли воно вживається з іменем якогось божества, то позначає або інше божество, або якусь реалію, пов’язану з ним:
Бгаґаратха — «Колісниця щастя», де санскр. Bhaga (хінді Bhag) — бог щастя, добробуту й благополуччя, споріднене з нашим бог. В Індії є річка Bhaga (хінді Bhag), а в Україні — Буг (давні фіксації — Бог). Бгаґа зливається з іншою річкою, що має назву Чандра, і далі обидві течуть одним руслом і під спільною назвою Чандрабгаґа. Індійська Чандра теж має українську родичку — річка й село Шандра є в Миронівському районі на Київщині.
Бріхадратха, «Величезна колісниця» — ім’я Індри, царя богів і ватажка небесного воїнства; Вішнуратха, «Колісниця Вішну» — Ґаруда, їздовий птах Вішну; Чітраратхі, «Блискучоколіснича» — одне з імен богині-воїтельки Дурґи, дружини Шіви; Шіваратха — «Колісниця Шіви» тощо. Із Сонцем пов’язані імена Авіратха — «Сонячна колісниця», Діваратха — «Денна колісниця», Дівіратха — «Небесна колісниця», Равіратха й Ушадратха — «Колісниця Сонця», Чітраратха — «Сяюча колісниця», Шучіратха — «Ясна колісниця».
Надзвичайно поширене ратха в іменах царів, причому воно часто має при собі якийсь числівник. З чого видно, що колісниця відігравала колись величезну роль, а могутність царя визначалася кількістю колісниць.
Атіратха (санскр. ati споріднене з рос. очень) й Багуратха — «Багато колісниць» (санскр. bahu, bahuta — «дуже», «багато»).
Аштаратха — «Вісім колісниць». Мав син царя Бгімаратхи.
Дашаратха — «Десять колісниць». Його мав батько Рами, героя «Рамаяни», який і сам має ім’я Падмаратха — «Лотосова колісниця» (санскр. padma — «лотос»). <323>
Наваратха — «Дев’ять колісниць». Мав батько Дашаратхи (санскр. nava, navaka, хінді navak — «дев’ять» і водночас «новий», пор. укр. прізвище Новак).
Шатаратха — «Сто колісниць» (санскр. shata — «сто»), царське ім’я. Воно, можливо, проливає світло на одне українське прізвище, коли зважити, що ratha тотожне yanа (yan). Тож воїнське ім’я Шатаратха може мати й форму Шатаяна, Шатаян. А по-українському це б звучало Стоян. Дотеперішнє тлумачення цього слов’янського імені й українського прізвища від дієслова стояти викликає серйозні сумніви через брак переконливої аргументації і вмотивованості.
Підтримує нове тлумачення прізвища Стоян і гідронімний факт. Компонент shata — «сто» містить індійська річкова назва Шатадру, досл. «Стобіжна», «Стострумкова», «Стопотічна». Шатадру (зараз Сатледж), одна з річок у Пенджабі (Пенджаб — «П’ять річок», а Шатадру — одна з п’яти річок, що творять цю назву). І вона має свого українського двійника — річку Стоход, притоку Прип’яті. В назвах Шатадру й Стоход перші компоненти (Шата й Сто) мають спільне походження й однакове значення — вони етимологічно тотожні. Компоненти ж ход і дру тотожні значеннєво, бо санскр. dru означає «іти», «плинути», «бігти» (СРС, 292). Воно споріднене з рос. удрать, удирать, давать драла (деру) й наявне в слов’янських гідронімах Драва, Дрина, Дрипа, Друть та ін.
Судячи з імен, до повозів і колісниць причетні не лише воли й коні, а й різна лісова звірина, птахи й навіть плазуни.
Агіратха — «Змійна колісниця», ім’я царя в індійському епосі. Санскр. ahi — «змій» споріднене з укр. вуж, рос. уж. Ім’я Агіджіт — «Переможець Агі» мають Індра й Крішна. Врітра, злий демон, який символізує зиму і якого здолав у двобої Індра, теж Агі — «Змій», «Вуж». Врітра фігурує в українському фольклорі як злий цар Ворот або Воротар. Перемога Індри над Врітрою символізує настання весни, Новий рік.
Маюраратха — «Пав’яча колісниця» (санскр. mayura, хінді mayur — «павич», «пава»). Ім’я Сканди, бога війни, сина Шіви (уособлює в тризубі середнє вістря) і Парваті. Павич — національний птах Індії і їздовий птах Сканди. Павине пір’я — неодмінна деталь зачіски Крішни.
Мінаратха — «Риб’яча колісниця». Це ім’я має в епосі цар, а його син — Сатьяратха, «Колісниця правди» (санскр. satya — «істина», «правда» споріднене з укр. суть). Санскр. mina, хінді min — «рибина» (пор. укр. минь; назва ця вважається праслов’янським запозиченням із фінно-угорських мов; <324> ЕСУМ, ІІІ 463). Рибина — атрибут індійського бога кохання Ками, через що він має імена Мінадгваджа — «З рибиною на стязі», Мінакетана, Мінакету — «Рибоемблемний» тощо. Жіноче ім’я Камасарія, в яке входить компонент Кама, мало дві боспорські цариці IV–III ст. до н.е. Санскритська назва сузір’я Риб — Міна. Є богиня Мінакші — «Рибоока», іпостась богині Парваті, дружини Шіви.
Мріґаратха — «Сарнова колісниця» (санскр. mriga — «сарна», «олень»). Таке ім’я мав цар держави Айодг’ї, тієї самої, з якої походив і в якій царював легендарний Рама. Мріґа-сарна — їздова тварина бога вітру Ваю (ім’я споріднене з укр. віяти, вітровій, буревій, завія тощо), інше ім’я якого — Ватар. Цікаво, що в Києві є місцевість Мриги, а по Україні (Київщина, Черкащина, Рівненщина) — численні Сарни.