Індоарійські таємниці України
- Автор: Наливайко Степан
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Жанр: Культурология
Электронная книга - «Індоарійські таємниці України». Краткое содержание книги:
Широке залучення індійського та іранського мовного фактографічного та культурологічного матеріалу дозволило по-новому осмислити давні й нинішні українські реалії, пояснити низку винятково важливих для вітчизняної історії термінів та імен, показати, що назви «Україна», «Русь», «українці», «козак» сягають тисячолітніх часових глибин.
І що українська історія творилася рівнобіжно з історією найдавніших цивілізацій світу.
Мушакаратха — «Мишача колісниця». Ім’я Ґаруди, їздового птаха бога Вішну, який уособлює в тризубі ліве вістря. Санскр. musha, mushaka (хінді mush, mushak) — «миша», «щур» споріднене з укр. миша, мишка. Ґаруда — цар птахів, він викрав в асурів, вічних супротивників богів-девів, напій безсмертя — амріту. Зображається як орел із людським тулубом.
Потріратха — «Вепряча колісниця», жіноче ім’я. Його мала Мая — мати Ґаутами Будди, засновника найбільшої нині в світі релігії (за кількістю віруючих). Санскр. potri, potrin — «дикий кабан», «вепр» (СРС, 407). З вепрем пов’язується Вішну, його третя аватара (втілення) — Вепр. Прибравши подоби велетенського вепра, Вішну пірнув на дно океану й підійняв на поверхню Землю, затонулу під час потопу. Водночас Мая і Потрі — імена богині-воїтельки Дурґи, дружини Шіви, ім’я якої у формі Тірґатао засвідчене на терені України ще в IV ст. до н.е. Індійська форма імені — Дурґадеві, «Дурґа-богиня», а Тіргатао — грецька передача. Його мала меотянка (Меотида — давня назва Азовського моря), дружина сіндського царя Гекатея (див. статтю про Тірґатао).
Хансаратха — «Лебедина/Гусина колісниця». Ім’я бога-творця Брахми, який уособлює в тризубі праве вістря. Санскр. hansa, hansaka, хінді hans, hansak — «гусак», «лебідь»; споріднене з укр. гуска, гуси.
Імена царів і могутніх героїв:
Бгімаратха — «Колісниця Бгіми». Бгіма, «Грізний» (санскр. bhаya — «острах», «побоювання», «жах»; СРС, 475, 482) — цар із роду мудреця-воїна Вішвамітри, батько царя Діводаси. Діводаса — батько царя Судаса (хінді Судас), битва якого з десятьма царями описана в «Ріґведі». А прізвища Судас, Сдасюк і нині побутують в українців. <325>
Джаядратха — «Переможна колісниця». Його в «Махабгараті» мав цар сіндів-сувірів. А сінди, інша назва яких — сувіри, жили на теренах України: одна Сіндика була на Таманському півострові, а друга, так звана Сіндська Скіфія — в низів’ях Дніпра. Сінди-сувіри виявляють спорідненість з українськими сіверами й кімерійцями (ТРС, 10–17).
Чітраратха — «Блискуча колісниця». Це ім’я мають в епосі численні епічні герої й царі: радник царя Дашаратхи, царевич країни Панчали, цар-ядава — батько царя Шури, діда Крішни, а також син Крішни. Чітраратха — й Полярна зірка.
Та найчастіше імена з ратха означують колісницю з точки зору її бойових якостей.
Апратіратха — «Нездоланна колісниця» (санскр. a «не»+prati «проти»), тобто колісниця, якій ніхто й ніщо не може протистояти. Віраратха — «Богатирська колісниця»; Віра, «Герой», «Богатир» — одне з імен Крішни й компонент в імені його старшого брата — Балавіра (хінді Балвір, пендж. Балбір) «Могутній герой», відбите в запорозьких козаків як прізвища Балвір, Бальвір, Балбир і Балбиренко; Дрідгаратха — «Могутня колісниця»; Оґхаратха — «Несамовита колісниця»; Пратіратха — «Протистійна колісниця», здатна протистояти будь-якій силі; Суратха, «Прекрасна колісниця» — дуже поширене ім’я; Пуроратха — «Чия колісниця попереду», а переносно — знаменита, видатна людина, ватажок. Те саме, що й президент, яке дослівно означає «той, що сидить попереду» (пор. чеське predseda й рос. председатель).
Іноді ім’я мовить, що саме завдяки колісниці можна здобути:
Вішваратха — «Колісниця світу». Санскр. vishva (va cуфікс) — «весь», «все», «світ», «всесвіт» (СРС, 608). Ім’я Вішвамітра з цим компонентом, яке відповідає слов’янському Всемир, відбите в боспорських написах IV i III ст. до н.е. Санскритське ім’я Вішвапалака (хінді Вішвапалак) — «Захисник світу» українською буде Всеполк або Святополк, якщо взяти до уваги, що Свят не від святий, а від світ (польське swiat).
Кіртіратха — «Колісниця слави». Санскр. kirti — «слава», «хвала», синонім йому — санскр. shravas, тотожне укр. слава. Тому існують паралельні форми індійських імен з цими компонентами: Бгурікірті й Бгурішравас (санскр. bhuri — «багато», «дуже», «вкрай»), тотожне укр. Борислав; Багукірті й Багушравас, тотожне укр. Богуслав; Сукірті й Сушравас, тотожне слов. Сеслав (санскр. su — префікс, що надає основному слову найвищої якості); Прітхукірті й Прітхушравас — «Славний на всю землю», «Земнославний», «Прітху<326>слав», «Земнослав», «Земеслав» (санскр. prithu, prithvi — «земля», «країна», «Прітхві — богиня Землі»). Не виключено, що саме із санскр. Прітхушравас споріднене Братислава — назва столиці Словаччини.
Махіратха — «Колісниця землі». Санскр. mahi — «земля», досл. «велика». Тому індійське воїнське ім’я Mahipa — «Захисник землі» споріднене з українським прізвищем Мазепа (ТРС, 166–176).
Іноді імена вказують, з чого зроблена колісниця:
Меґхаратха — «Хмаряна колісниця» (санскр. megha — «хмара», споріднене з укр. імла й рос. мгла). Ліричну поему Калідаси «Меґха-дута» (V ст.) український санскритолог Павло Ріттер (1872–1939) переклав українською («Хмара-вістун»), російською («Облако-вестник») й італійською мовами.
Рукмаратха, «Золота колісниця» — син царя країни Шальва. Рукма — «Золотий» звався батько царівни Рукміні, дружини Крішни, ім’я якої співвідносне з латиським прізвищем Рукмане. Інше ім’я батька Рукміні — Бгішмака, а воно тотожне українському прізвищу Бушмака. Столиця царства Бгішмаки — санскр. Кундіна, хінді Кундін, а в Україні є історичне місто Кудин. Країна Бгішмаки — Бгоджа-Відарбга, а ці назви виявляють спорідненість з етнонімами бужани-дуліби (ТРС, 39–50).
Хемаратха — «Золота колісниця». Це ім’я мав онук Чітраратхи й батько Сатьяратхи. Санскр. hema — «золото». Є жіноче ім’я Хема — його має письменниця, дружина першого посла Індії в незалежній Україні Судгіра Девре. Хема входить компонентом в індійські двоосновні імена й назви, зокрема, річкові. В Україні побутує жіноче ім’я Хима й річкові назви Хима, Химка, Химівка тощо. У боспорських написах ІІІ ст. засвідчене жіноче ім’я Хемата й чоловіче Хематін (див. статтю «Хемата…»).
САНСКРИТСЬКІ СЛОВА З КОМПОНЕНТОМ GO ТА ЇХНІ УКРАЇНСЬКІ РОДИЧІ
gomin — «власник корів/худоби» (пор. укр. прізвище Гомін);